вторник, 30 марта 2010 г.

ЗАКОН УКРАЇНИ вiд 21.02.1992 № 2146-XII (ст.ст. 1-6)

Про оподаткування прибутку підприємств


Текст закона


( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 4, ст. 28 )

{ Вводиться в дію Постановою ВР N 335/94-ВР від 28.12.94,
ВВР 1995, N 4, ст. 29 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 397/95-ВР від 20.10.95, ВВР, 1995, N 38, ст.286
N 143/96-ВР від 24.04.96, ВВР, 1996, N 25, ст.101
N 303/96-ВР від 10.07.96, ВВР, 1996, N 41, ст.192
N 483/96-ВР від 12.11.96, ВВР, 1996, N 52, ст.302 }

{ В редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97,
ВВР, 1997, N 27, ст.181 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 535/97-ВР від 19.09.97, ВВР, 1997, N 47, ст.294
N 607/97-ВР від 04.11.97, ВВР, 1998, N 2, ст. 7
N 639/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст. 35
N 793/97-ВР від 30.12.97, ВВР, 1998, N 18, ст. 94
N 25/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, N 25, ст.147
N 98/98-ВР від 10.02.98, ВВР, 1998, N 26, ст.151
N 269-XIV ( 269-14 ) від 20.11.98, ВВР, 1999, N 1, ст.1
N 285-XIV ( 285-14 ) від 01.12.98, ВВР, 1999, N 2-3, ст.21
N 309-XIV ( 309-14 ) від 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст.33
N 312-XIV ( 312-14 ) від 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст.35
N 317-XIV ( 317-14 ) від 16.12.98, ВВР, 1999, N 2-3, ст.22
N 320-XIV ( 320-14 ) від 17.12.98, ВВР, 1999, N 5-6, ст.39
N 371-XIV ( 371-14 ) від 29.12.98, ВВР, 1999, N 8, ст.55
N 393-XIV ( 393-14 ) від 14.01.99, ВВР, 1999, N 9-10, ст.66
N 403-XIV ( 403-14 ) від 15.01.99, ВВР, 1999, N 15, ст.83
N 484-XIV ( 484-14 ) від 16.03.99, ВВР, 1999, N 17, ст.114
N 515-XIV ( 515-14 ) від 18.03.99, ВВР, 1999, N 18, ст.140
N 568-XIV ( 568-14 ) від 06.04.99, ВВР, 1999, N 28, ст.229
N 722-XIV ( 722-14 ) від 03.06.99, ВВР, 1999, N 32, ст.264
N 934-XIV ( 934-14 ) від 14.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.338 -
Закон діє до 01.01.2002 року
N 971-XIV ( 971-14 ) від 15.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.352
N 973-XIV ( 973-14 ) від 15.07.99, ВВР, 1999, N 39, ст.356
N 977-XIV ( 977-14 ) від 15.07.99, ВВР, 1999, N 39, ст.357
N 1133-XIV ( 1133-14 ) від 07.10.99, ВВР, 1999, N 48, ст.418
N 1157-XIV ( 1157-14 ) від 19.10.99, ВВР, 1999, N 50, ст.435
N 1160-XIV ( 1160-14 ) від 19.10.99, ВВР, 1999, N 50, ст.437
N 1278-XIV ( 1278-14 ) від 03.12.99, ВВР, 2000, N 2, ст. 16
N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99, ВВР, 2000, N 5, ст.34
N 1375-XIV ( 1375-14 ) від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.78
N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000,
ВВР, 2000, N 14-15-16, ст.121
N 1523-III ( 1523-14 ) від 02.03.2000, ВВР, 2000, N 20, ст.149
N 1559-III ( 1559-14 ) від 16.03.2000, ВВР, 2000, N 22, ст.172
N 1606-III ( 1606-14 ) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 25, ст.197
N 1608-III ( 1608-14 ) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 26, ст.209
N 1694-III ( 1694-14 ) від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.254
N 1715-III ( 1715-14 ) від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.260
N 1749-III ( 1749-14 ) від 01.06.2000, ВВР, 2000, N 35, ст.283
N 1805-III ( 1805-14 ) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 39, ст.333
N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318
N 1812-III ( 1812-14 ) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.319
N 1841-III ( 1841-14 ) від 22.06.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.393
N 1926-III ( 1926-14 ) від 13.07.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.363
N 1953-III ( 1953-14 ) від 14.09.2000, ВВР, 2000, N 45, ст.375
N 1954-III ( 1954-14 ) від 14.09.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.370
N 1969-III ( 1969-14 ) від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 45, ст.377
N 1991-III ( 1991-14 ) від 21.09.2000 - набирає чинності з
01.01.2001, ВВР, 2000, N 48, ст.406
N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10
N 2136-III ( 2136-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 4, ст.17
N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з
1 квітня 2001 року, ВВР, 2001, N 10, ст.44
N 2199-III ( 2199-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 7, ст.36
N 2211-III ( 2211-14 ) від 11.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.46
N 2323-III ( 2323-14 ) від 22.03.2001, ВВР, 2001, N 20, ст.96
N 2355-III ( 2355-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 23, ст.114
N 2406-III ( 2406-14 ) від 17.05.2001, ВВР, 2001, N 32, ст.169
N 2410-III ( 2410-14 ) від 17.05.2001, ВВР, 2001, N 30, ст.143
N 2711-III ( 2711-14 ) від 20.09.2001, ВВР, 2002, N 2, ст.11
N 2712-III ( 2712-14 ) від 20.09.2001, ВВР, 2002, N 2, ст.12
- набуває чинності з 01.01.2002 року
N 2744-III ( 2744-14 ) від 04.10.2001, ВВР, 2002, N 5, ст. 31
N 2779-III ( 2779-14 ) від 15.11.2001, ВВР, 2002, N 9, ст. 68
N 2831-III ( 2831-14 ) від 29.11.2001, ВВР, 2002, N 8, ст. 63
N 2866-III ( 2866-14 ) від 29.11.2001, ВВР, 2002, N 10, ст.78
- набуває чинності з 01.01.2002 року
N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92
N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114
N 2975-III ( 2975-14 ) від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.122
N 3045-III ( 3045-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.192
N 3073-III ( 3073-14 ) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 31, ст.214
N 3118-III ( 3118-14 ) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 33, ст.238 }

{ Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 11-рп/2002 ( v011p710-02 ) від 13.06.2002 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 40-IV ( 40-15 ) від 04.07.2002, ВВР, 2002, N 36, ст.266
N 43-IV ( 43-15 ) від 04.07.2002, ВВР, 2002, N 35, ст.259
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002, ВВР, 2003, N 12, ст.88 -
додатково див. Закон N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003
N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86
N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст.87
N 440-IV ( 440-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.99
N 601-IV ( 601-15 ) від 06.03.2003, ВВР, 2003, N 24, ст.162
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247
N 777-IV ( 777-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.249
N 849-IV ( 849-15 ) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 33-34, ст.267
N 856-IV ( 856-15 ) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 36, ст.280
N 889-IV ( 889-15 ) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 37, ст.308
N 911-IV ( 911-15 ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 39, ст.334
N 973-IV ( 973-15 ) від 19.06.2003, ВВР, 2003, N 45, ст.363
N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38
N 1158-IV ( 1158-15 ) від 15.10.2003, ВВР, 2004, N 8, ст.67
N 1300-IV ( 1300-15 ) від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 14, ст.195
N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250
N 1624-IV ( 1624-15 ) від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 26, ст.360
N 1701-IV ( 1701-15 ) від 11.05.2004, ВВР, 2004, N 35, ст.412
N 1702-IV ( 1702-15 ) від 11.05.2004, ВВР, 2004, N 32, ст.393
N 1801-IV ( 1801-15 ) від 17.06.2004, ВВР, 2004, N 43-44, ст.493
N 1868-IV ( 1868-15 ) від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 46, ст.511
N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004, ВВР, 2004, N 52, ст.563
N 2229-IV ( 2229-15 ) від 14.12.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.103
N 2245-IV ( 2245-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.114
N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162
N 2377-IV ( 2377-15 ) від 20.01.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.198
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
ст.267
N 2642-IV ( 2642-15 ) від 03.06.2005, ВВР, 2005, N 27, ст.363
N 2705-IV ( 2705-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.427
N 2711-IV ( 2711-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.430
N 2771-IV ( 2771-15 ) від 07.07.2005, ВВР, 2005, N 34, ст.441
N 2772-IV ( 2772-15 ) від 07.07.2005, ВВР, 2005, N 34, ст.442
N 2960-IV ( 2960-15 ) від 06.10.2005, ВВР, 2006, N 2-3, ст.35
N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11,
ст.96
N 3317-IV ( 3317-15 ) від 12.01.2006, ВВР, 2006, N 18, ст.155
N 3333-IV ( 3333-15 ) від 12.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.182
N 398-V ( 398-16 ) від 30.11.2006, ВВР, 2007, N 3, ст.31
N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66
N 760-V ( 760-16 ) від 16.03.2007, ВВР, 2007, N 23, ст.301
N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року }

{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253
N 521-VI ( 521-17 ) від 18.09.2008, ВВР, 2009, N 6, ст.20
N 639-VI ( 639-17 ) від 31.10.2008, ВВР, 2009, N 14, ст.181 -
зміни діють не пізніше ніж до 1 січня 2011 року
N 694-VI ( 694-17 ) від 18.12.2008, ВВР, 2009, N 16, ст.219 -
Закон визнано неконституційним згідно
з Рішенням Конституційного Суду
N 18-рп/2009 ( v018p710-09 ) від 14.07.2009
N 882-VI ( 882-17 ) від 15.01.2009, ВВР, 2009, N 24, ст.297
N 906-VI ( 906-17 ) від 03.02.2009, ВВР, 2009, N 26, ст.319
N 922-VI ( 922-17 ) від 04.02.2009, ВВР, 2009, N 26, ст.323 -
Закон визнано неконституційним згідно
з Рішенням Конституційного Суду
N 29-рп/2009 ( v029p710-09 ) від 24.11.2009
N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009, ВВР, 2009, N 36-37, ст.511
N 1275-VI ( 1275-17 ) від 16.04.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.534
N 1342-VI ( 1342-17 ) від 19.05.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.537
N 1391-VI ( 1391-17 ) від 21.05.2009, ВВР, 2009, N 40, ст.577
N 1392-VI ( 1392-17 ) від 21.05.2009, ВВР, 2009, N 40, ст.578
N 1474-VI ( 1474-17 ) від 05.06.2009, ВВР, 2009, N 44, ст.656
N 1533-VI ( 1533-17 ) від 23.06.2009, ВВР, 2009, N 52, ст.763
N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009, ВВР, 2010, N 2-3, ст.11
N 1608-VI ( 1608-17 ) від 21.08.2009, ВВР, 2010, N 4, ст.15
N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010, ВВР, 2010, N 10, ст.101 }

{ Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 5-рп/2010 ( v005p710-10 ) від 16.02.2010 }


{ У тексті Закону слова "підприємницька діяльність",
"виробнича діяльність", "основна діяльність" (крім
слів "основна діяльність" у підпунктах 5.2.5, 5.3.1,
5.4.10, 12.2.3, у пунктах 5.4, 7.11 та статті 14) у
всіх відмінках замінено словами "господарська
діяльність" у відповідних відмінках згідно із
Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }


{ Дію Закону зупинено для сільськогосподарських
товаровиробників - учасників експерименту по
запровадженню єдиного податку на території
Глобинського району Полтавської області,
Старобешівського району Донецької області та
Ужгородського району Закарпатської області з
питань оподаткування згідно із Законом N 25/98-ВР
від 15.01.98 }

{ Дію Закону зупинено для сільськогосподарських
товаровиробників - платників фіксованого
сільськогосподарського податку з питань
оподаткування, за винятком пунктів 7.7, 7.8 і 13.1,
13.2, 13.6, 13.7 та 13.8 згідно із Законом
N 320-XIV ( 320-14 ) від 17.12.98 }

{ Зупинено на 2004 рік дію підвищених норм амортизації,
встановлених Законом N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002 для основних фондів групи 1, 2, 3,
крім дії цих норм до амортизації витрат, здійснених платником
податку після 1 січня 2004 року у зв'язку з придбанням
(виготовленням) нових основних фондів групи 1, 2, 3, які
використовуються у виробничій діяльності платника податку та
які раніше не були в експлуатації, а також витрат на
поліпшення зазначених новопридбаних (виготовлених) основних
фондів, понесених платником податку після 1 січня 2004 року
згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 }


Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1.1. Матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у
будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів,
деривативів та нематеріальних активів.

1.2. Нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому
числі промислової власності, а також інші аналогічні права,
визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством,
об'єктом права власності платника податку.

1.3. Кошти - гривня або іноземна валюта.

1.4. Цінний папір - документ, що засвідчує право володіння
або відносини позики та відповідає вимогам, установленим
законодавством про цінні папери.

1.5. Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право
та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні
або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у
майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів та порядок їх
випуску та обігу встановлюються законодавством.
До деривативів належать:
1.5.1. Форвардний контракт - стандартний документ, який
засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери,
товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у
майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення
такого форвардного контракту.
При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право
відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої
сторони контракту або у випадках, визначених цивільним
законодавством.
Претензії щодо невиконання або неналежного виконання
форвардного контракту можуть пред'являтися виключно емітенту
такого форвардного контракту.
Продавець форвардного контракту не може передати (продати)
зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця
форвардного контракту.
Покупець форвардного контракту має право без погодження з
іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку
дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт
будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного
контракту.

1.5.2. Ф'ючерсний контракт - стандартний документ, який
засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або
кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з
фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.
При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право
відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої
сторони контракту або у випадках, визначених цивільним
законодавством.
Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий
контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов
такого продажу з продавцем контракту.

1.5.3. Опціон - стандартний документ, який засвідчує право
придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених
умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого
опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.
Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та
безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів (товарів,
коштів) на умовах укладеного опціонного контракту.
Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який
момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).
Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання
зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися виключно
емітенту опціону.
Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом
строку його дії.

1.5.4. Відповідно до виду цінностей деривативи розподіляються
на:

а) фондовий дериватив - стандартний документ, який засвідчує
право продати та/або купити цінний папір на обумовлених умовах у
майбутньому. Правила випуску та обігу фондових деривативів
встановлюються державним органом, на який покладаються функції
регулювання ринку цінних паперів;
б) валютний дериватив - стандартний документ, який засвідчує
право продати та/або купити валютну цінність на обумовлених умовах
у майбутньому. Правила випуску та обігу валютних деривативів
установлюються Національним банком України;
в) товарний дериватив - стандартний документ, який засвідчує
право продати та/або купити біржовий товар (крім цінних паперів)
на обумовлених стандартних умовах у майбутньому. Правила випуску
та обігу товарних деривативів установлюються органом, на який
покладаються функції регулювання товарного біржового ринку.

1.6. Товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також
цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких
операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

1.7. Гудвіл - нематеріальний актив, вартість якого
визначається як різниця між балансовою вартістю активів
підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового
комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських
якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг),
нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і
не враховується у визначенні валових витрат платника податку.

1.8. Корпоративні права - право власності на статутний фонд
(капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права
на управління, отримання відповідної частки прибутку такої
юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно
до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така
юридична особа у формі господарського товариства, підприємства,
заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або
в інших організаційно-правових формах.
{ Пункт 1.8 статті 1 в редакції Закону N 1523-III ( 1523-14 ) від
02.03.2000 }

1.9. Дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою -
емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на
користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних
сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого
емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється
державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним
підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого
самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого
підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду
операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду
операцій з нерухомістю. При цьому наявність чи відсутність
прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не
може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування
дивідендів. { Абзац другий пункту 1.9 статті 1 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
{ Пункт 1.9 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2831-III ( 2831-14 ) від 29.11.2001, в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }

1.10. Проценти - доход, який сплачується (нараховується)
позичальником на користь кредитора у вигляді плати за
використання залучених на визначений строк коштів або майна. До
процентів включаються: { Абзац перший пункту 1.10 статті 1 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг),
отриманих у кредит;
платіж за використання коштів, залучених у депозит;
платіж за придбання товарів у розстрочку.

{ Абзац п'ятий пункту 1.10 статті 1 виключено на підставі
Закону N 977-XIV ( 977-14 ) від 15.07.99 }

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму
заборгованості або фіксованих сум. У разі коли залучення коштів
здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань
або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником,
сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на
номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи
виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та
ціною погашення такого цінного паперу (сума дисконту).
Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно
від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або
у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є
процентами.

1.11. Кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються
резидентами або нерезидентами у користування юридичним або
фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит
розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит,
інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що
засвідчують відносини позики:
{ Пункт 1.11 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 285-XIV ( 285-14 ) від 01.12.98 }
1.11.1. Фінансовий кредит - кошти, які надаються
банком - резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як
банківська установа згідно із законодавством країни перебування
нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус
небанківських фінансових установ, згідно з відповідним
законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними
агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими
кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на
визначений строк, для цільового використання та під процент.
Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним
банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом
Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій)
відповідно до законодавства.
{ Підпункт 1.11.1 пункту 1.11 статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }

1.11.2. Товарний кредит - товари, які передаються резидентом
або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на
умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на
визначений строк та під процент.
Товарний кредит передбачає передання права власності на
товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент
підписання договору або в момент фізичного отримання товарів
(робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу
погашення заборгованості.

1.11.3. Кредит під цінні папери, що засвідчують відносини
позики:
кошти, які залучаються юридичною особою-боржником (дебітором)
від інших юридичних або фізичних осіб як компенсація вартості
випущених (емітованих) таким дебітором облігацій або депозитних
сертифікатів. Правила емісії (випуску), продажу та погашення
(викупу) зазначених цінних паперів, а також вимоги до їх емітентів
встановлюються відповідним законодавством.

1.11.4. Інвестиційний податковий кредит - це відстрочка плати
податку на прибуток, що надається суб'єкту підприємницької
діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових
ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною
компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень
податку через загальне зростання прибутку, що буде отримано
внаслідок реалізації інноваційних програм.
{ Пункт 1.11 статті 1 доповнено підпунктом 1.11.4 згідно із
Законом N 285-XIV ( 285-14 ) від 01.12.98 }

1.12. Торгівля у розстрочку - господарська операція, яка
передбачає продаж резидентом або нерезидентом товарів фізичним чи
юридичним особам на умовах розстрочення кінцевого розрахунку, на
визначений строк та під процент.
Торгівля у розстрочку передбачає передачу товарів у
розпорядження покупця в момент здійснення першого внеску
(завдатку) з передачею права власності на такі товари після
кінцевого розрахунку.
Правила торгівлі у розстрочку фізичним особам, які не є
платниками цього податку, встановлюються Кабінетом Міністрів
України. { Абзац третій пункту 1.12 статті 1 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }

1.13. Депозит (вклад) - кошти, які надаються фізичними чи
юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою
організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на
строк та під процент. Залучення депозитів може здійснюватися у
формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила
здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських
депозитів - Національним банком України відповідно до
законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ
- державним органом, визначеним законом.
До депозитів не належать суми завдатку, внесеного як
забезпечення договірних зобов'язань однієї сторони договору перед
іншою.
{ Пункт 1.13 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 639/97-ВР від 18.11.97 }

1.14. Ломбардна операція - операція фізичних чи юридичних
осіб з отримання коштів від юридичної особи, кваліфікованої як
фінансова установа згідно із законодавством України, під заставу
товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом
кредиту під заставу.

1.15. Резиденти - юридичні особи та суб'єкти господарської
діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії,
представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність
відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її
території.
Дипломатичні представництва, консульські установи та інші
офіційні представництва України за кордоном, які мають
дипломатичні привілеї та імунітет, а також філії і представництва
підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють
господарської діяльності.

1.16. Нерезиденти - юридичні особи та суб'єкти
господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи
(філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами
України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до
законодавства іншої держави.
Розташовані на території України дипломатичні представництва,
консульські установи та інші офіційні представництва іноземних
держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають
дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших
іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської
діяльності відповідно до законодавства України.

1.17. Постійне представництво нерезидента в Україні
(далі-постійне представництво) - постійне місце діяльності, через
яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність
нерезидента на території України. До постійних представництв,
зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод,
фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр
або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою
оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти,
які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за
собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків
(укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати
(зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу
яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім
резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою
оподаткування прирівнюються до постійних представництв, не
підлягають додатковій реєстрації в податкових органах як платники
податку.
{ Пункт 1.17 статті 1 в редакції Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 }

1.18. Лізингова (орендна) операція - господарська операція
(крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших
транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця),
що передбачає надання основних фондів або землі у користування
іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та
на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових
комплексів державних підприємств регулюються відповідним
законодавством. { Абзац перший пункту 1.18 статті 1 із змінами,
внесеними згідно із Законами N 977-XIV ( 977-14 ) від 15.07.99,
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді
оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди),
зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди жилих
приміщень.

1.18.1. Оперативний лізинг (оренда) - господарська операція
фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору
оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що
підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього
Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших,
ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).
{ Підпункт 1.18.1 пункту 1.18 статті 1 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }

1.18.2. Фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція
фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до
договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що
підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього
Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх
ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та
володіння об'єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий
(орендний) договір містить одну з таких умов:

об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого
амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості за
нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону, та
орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом
строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за
ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди
дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу;

якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі
основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 відсотків
амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових
платежів має дорівнювати або бути більшою 90 відсотків від
звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку
дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів,
розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку
України, визначеної на дату початку дії лізингового договору на
весь його строк;

майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за
замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії
лізингового договору не може бути використаним іншими особами,
крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних
та якісних характеристик.

Для цілей цього підпункту під терміном "строк фінансового
лізингу" розуміється строк від дати передання майна
лізингоотримувачу (орендарю) до дати набуття права власності на
таке майно або здійснення останнього лізингового платежу
лізингоотримувачем, залежно від того, яка подія сталася раніше.

Незалежно від того, чи відноситься лізингова операція до
фінансового лізингу відповідно до норм цього підпункту чи ні,
сторони договору можуть визначити при укладенні договору таку
операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу
такої операції до закінчення дії відповідного договору. { Абзац
восьмий підпункту 1.18.2 пункту 1.18 статті 1 в редакції Закону
N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
{ Підпункт 1.18.2 пункту 1.18 статті 1 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97, в редакції Закону
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }

1.18.3. Зворотний лізинг (оренда) - господарська операція
фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів
фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких
основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний
або фінансовий лізинг.

1.18.4. Оренда землі - господарська операція, яка передбачає
надання орендодавцем землі у користування іншій юридичній або
фізичній особі на визначений строк, за цільовим призначенням та за
орендну плату. Порядок здійснення оренди землі встановлюється
відповідним законодавством.

1.18.5. Оренда жилих приміщень - господарська операція, яка
передбачає надання жилого будинку або квартири її власником у
користування іншій фізичній чи юридичній особі на визначений
строк, для цільового використання та за орендну плату. { Абзац
перший підпункту 1.18.5 пункту 1.18 статті 1 із змінами, внесеними
згідно із N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }
Максимальний розмір орендної плати, що сплачується фізичними
особами за оренду жилого приміщення для його використання як місця
постійного проживання, підлягає регулюванню у порядку, визначеному
Кабінетом Міністрів України.
Величина орендної плати, що сплачується фізичними особами за
оренду жилого приміщення для його використання в інших цілях, ніж
як місце постійного проживання, а також величина орендної плати,
яка сплачується юридичними особами, регулюванню не підлягають.
Порядок здійснення операцій з оренди жилих приміщень
встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до положень
Житлового кодексу України.
Лізинг (оренда) інших споруд і будівель здійснюється на
умовах, що визначені договорами лізингу (оренди).

1.19. Бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка
передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у
будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види
заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не
передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для
компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

1.20. Звичайна ціна

1.20.1. Якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною
вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами
договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна
ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи,
послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає
передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх
отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є
взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою
інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які
склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних)
товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт,
послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця)
реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар
(роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін
договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи,
послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під
час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх
фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні
характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак
товару, якість і репутація на ринку, країна походження та
виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не
враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи,
послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і
складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати
однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення
однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема,
їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна
походження та виробник.

1.20.2. Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг)
використовується інформація про укладені на момент продажу такого
товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними)
товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема,
враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів
(наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань,
умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші
об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови
договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних)
товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність
між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути
економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при
укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до
ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з
сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари
(роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей;
закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання
(придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних
товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні
товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і
зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності -
однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається
звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни,
встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають
біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у
встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку
здійснюється із врахуванням таких факторів.

1.20.3. Для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом
прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна,
що міститься у такому прилюдному оголошенні.

1.20.4. Якщо товари (роботи, послуги) продаються з
використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або
пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж
(відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із
законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.

1.20.5. У разі коли ціни на товари (роботи, послуги)
підлягають державному регулюванню згідно із законодавством,
звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого
регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної
продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова
ціна.

1.20.5-1. Якщо звичайна ціна не може бути визначена з
використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для
доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені
національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а
також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових
прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість",
"ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які
використовуються в національних положеннях (стандартах)
бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки
майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна",
визначеного цим Законом.
{ Пункт 1.20 доповнено підпунктом 1.20.5-1 згідно із Законом
N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

1.20.5-2. Центральний орган виконавчої влади з регулювання
ринків фінансових послуг встановлює методику визначення звичайної
ціни страхового тарифу.
{ Пункт 1.20 доповнено підпунктом 1.20.5-2 згідно із Законом
N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

1.20.6. У разі коли на відповідному ринку товарів (робіт,
послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх
відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або
якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або
недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається
ціна договору.

1.20.7. Звичайна процентна ставка за депозит - процентна
ставка, що встановлюється залежно від строків та розміру депозиту
за рішенням платника податку, яке має бути оприлюдненим та
встановлювати однакові правила щодо укладення депозитного договору
з будь-якими категоріями осіб з урахуванням обмежень, установлених
законом. Порядок оприлюднення інформації щодо умов укладення
депозитного договору визначається для банківських установ
Національним банком України, для небанківських фінансових установ
- державним органом, визначеним законом. До депозитів не належать
суми завдатку, внесеного як забезпечення договірних зобов'язань
однією стороною договору перед іншою.

{ Oтримaно з офіційного джерела - zakon1.rada.gov.ua }




1.20.8. Обов'язок доведення того, що ціна договору не
відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим
Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому
законом. При проведенні перевірки платника податку податковий
орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний
обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу
першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

1.20.9. Додатково до правил визначення звичайної ціни,
встановлених цим пунктом, Кабінет Міністрів України має право
встановити методологію визначення звичайної ціни товарів (робіт,
послуг), які продаються (надаються) платниками податку,
визначеними як природні монополісти відповідно до закону, виходячи
з таких правил:

а) у разі коли неможливо визначити ціну товарів (робіт,
послуг) через відсутність або недоступність відповідної
інформації, для визначення звичайної ціни використовується метод
ціни перепродажу (наступного продажу) таких товарів (робіт,
послуг). При цьому ціна товарів (робіт, послуг), що продаються
платником податку, визначається на рівні ціни, за якою такі товари
(роботи, послуги) перепродаються їх покупцем у разі наступного
продажу, з урахуванням визначених за допомогою застосування
звичайних цін фактичних витрат, понесених цим покупцем під час
продажу та просування на ринок цих товарів (робіт, послуг), а
також звичайного для даного виду діяльності прибутку покупця (без
врахування ціни, за якою покупцем були придбані у продавця
товари);

б) у разі неможливості використання методу ціни перепродажу
товарів (робіт, послуг) використовується метод "витрати плюс"
(витратний), за яким ціна товарів (робіт, послуг), що продаються
платником податку, визначається як сума фактичних (понесених)
витрат та звичайного для даного виду діяльності прибутку. При
цьому враховуються визначені із застосуванням звичайних цін
витрати на виробництво (придбання) та (або) продаж товарів, їх
транспортування, зберігання, страхування або інші подібні витрати.

1.20.10. Донарахування податкових зобов'язань платника
податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін
здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування
податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників
податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, -
також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким
законом.

Податковий орган має право застосувати звичайні ціни для
визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом,
незалежно від виду господарської операції, що здійснюється
платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони
такої операції. { Абзац другий підпункту 1.20.10 в редакції Закону
N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
{ Пункт 1.20 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 639/97-ВР від 18.11.97, в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 )
від 24.12.2002 }

1.21. Доходи з джерелом їх походження з України - будь-які
доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів
їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди,
роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених
резидентами України, доходи від надання резидентам або
нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в
Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до
портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого
майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків
та премій на страхування і перестрахування ризиків на території
України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування
ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи
від господарської діяльності на митній території України або на
територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у
зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних
складах тощо).

1.22. Фінансова допомога - безповоротна фінансова допомога
або поворотна фінансова допомога.

1.22.1. Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами
дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають
відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком
бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору
позичальником після її списання, якщо така безнадійна
заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат
кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи
фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку
позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку
без встановлення строків повернення такої основної суми, за
винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів
до запитання у банківських установах, а також сума процентів,
нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної
фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець
звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку
України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої
поворотної фінансової допомоги.

1.22.2. Поворотна фінансова допомога - це сума коштів,
передана платнику податку у користування на визначений строк
відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів
або надання інших видів компенсацій як плати за користування
такими коштами.
{ Пункт 1.22 статті 1 в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002 }

1.23. Безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це:
товари, що надаються платником податку згідно з договорами
дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або
іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і
нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких
угод;
роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги
про компенсацію їх вартості;
товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне
зберігання і використані нею в її виробничому або господарському
обороті.

1.24. Відповідальне зберігання - господарська операція
платника податку, що передбачає передання згідно з договорами
схову матеріальних цінностей на зберігання іншій особі без права
їх використання у господарському обороті такої фізичної чи
юридичної особи, з подальшим поверненням цих матеріальних активів
платнику податку без зміни їх якісних або кількісних
характеристик.

1.25. Безнадійна заборгованість - заборгованість, яка
відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної
давності;
прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною
внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії
кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника,
не призвели до повного погашення заборгованості; { Абзац третій
пункту 1.25 статті 1 в редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від
01.07.2004 }
заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок
недостатності майна: { Пункт 1.25 статті 1 доповнено абзацом
згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути
спрямовано стягнення; { Пункт 1.25 статті 1 доповнено абзацом
згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або
юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому
законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта
підприємницької діяльності); { Пункт 1.25 статті 1 доповнено
абзацом згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок
недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих
аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у
заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що
інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого
майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;
заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з
дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору),
підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також
визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або
недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб,
засуджених до позбавлення волі.
{ Пункт 1.25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР
від 18.11.97 }

1.26. Пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з
наведених нижче ознак:
юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку,
або контролюється таким платником податку, або перебуває під
спільним контролем з таким платником податку;
фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють
контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи
вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки)
як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік
або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її
чоловіка (дружини);
посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від
імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення,
зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння
безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи
юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного
фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів
у керівному органі такого платника податку або володіння часткою
(паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду
платника податку.
Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного
фонду платника податку (голосів у керівному органі) визначається
як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній
особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які
контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

1.27. Емісійний дохід - сума перевищення надходжень,
отриманих емітентом від продажу власних акцій або інших
корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів, над номінальною
вартістю таких акцій або інших корпоративних прав та інвестиційних
сертифікатів (при їх первинному розміщенні), або над ціною
зворотного викупу при повторному розміщенні інвестиційних
сертифікатів та акцій інвестиційних фондів.
{ Пункт 1.27 статті 1 в редакції Закону N 2831-III ( 2831-14 ) від
29.11.2001 }

1.28. Інвестиція - господарська операція, яка передбачає
придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних
прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції
поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

1.28.1. Під капітальною інвестицією слід розуміти
господарську операцію, яка передбачає придбання будинків, споруд,
інших об'єктів нерухомої власності, інших основних фондів та
нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно з цим
Законом.

1.28.2. Під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську
операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних
паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові
інвестиції поділяються на прямі та портфельні.
Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає
внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в
обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
Портфельна інвестиція - господарська операція, яка передбачає
придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів
за кошти на фондовому ринку (за винятком операцій із скупівлі
акцій як безпосередньо платником податку, так і пов'язаними з ним
особами, в обсягах, що перевищують 50 відсотків загальної суми
акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих
інвестицій). { Абзац третій підпункту 1.28.2 пункту 1.28 статті 1
із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }

1.28.3. Під реінвестицією слід розуміти господарську
операцію, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових
інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від
інвестиційних операцій.

1.29. Податок, оподаткування, платник податку - відповідно
податок на прибуток підприємств, оподаткування прибутку
підприємств, платник податку на прибуток підприємств. Визначені у
цьому Законі: податки, визначені статтею 13 цього Закону, а також
податок на виплату виграшів, доходи від страхової діяльності,
інші податки, які утримуються при виплаті доходів (прибутків), є
видами податку на прибуток і не вважаються нововведеними
податками.
{ Пункт 1.29 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 639/97-ВР від 18.11.97, N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }

1.30. Роялті - платежі будь-якого виду, одержані як
винагорода за користування або за надання права на користування
будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва
або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях
інформації, відео- або аудиокасети, кінематографічні фільми або
плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання
будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи
торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули,
процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або
наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності,
визначених у частині першій цього пункту, у володіння або
розпорядження чи власність особи або якщо умови користування
такими об'єктами власності надають право користувачу продати або
відчужити іншим способом такий об'єкт власності або оприлюднити
(розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права
на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового
досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення
(розголошування) є обов'язковим згідно із законодавством України.
{ Пункт 1.30 статті 1 в редакції Закону N 1523-III ( 1523-14 ) від
02.03.2000 }

1.31. Продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються
згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими
цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав
власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від
строків її надання, а також операції з безоплатного надання
товарів.
Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах
договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення,
інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу
прав власності на такі товари.
Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції
цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг),
з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у
тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари,
об'єктами власності за компенсацію, а також операції з
безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж
результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на
користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж,
передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а
також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів,
знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної,
в тому числі промислової, власності.
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.31 згідно із Законом N 639/97-ВР
від 18.11.97 }

1.32. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи,
направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або
нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи
в організації такої діяльності є регулярною, постійною та
суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену
діяльність особи через свої постійні представництва, філіали,
відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену
особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на
користь першої особи.
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.32 згідно із Законом N 639/97-ВР
від 18.11.97 }

1.33. Лотерея - господарська операція, яка передбачає продаж
гравцю права на участь у розігруванні призу за випадковою
вірогідністю за кошти або в обмін на інші цінності, а також
безоплатне отримання такого призу у власність, у разі визнання
такого гравця переможцем.
Призовий фонд - сукупність призів, які підлягають виплаті
переможцям лотереї відповідно до оприлюднених умов її проведення.
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.33 згідно із Законом N 1969-III
( 1969-14 ) від 21.09.2000 }

1.34. Інститути спільного інвестування (ІСІ) - інвестиційні
фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні
інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, що створені
відповідно до законодавства.
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.34 згідно із Законом N 2831-III
( 2831-14 ) від 29.11.2001 }

1.35. Фрахт

1.35.1. Фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за
договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного
засобу (їх частин) для цілей:

перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними
суднами;

перевезення вантажів залізничним або автомобільним
транспортом.
{ Підпункт 1.35.1 пункту 1.35 статті 1 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

1.35.2. Доходи нерезидентів, отримані як фрахт,
оподатковуються за правилами, визначеними пунктом 13.5 статті 13
цього Закону.

1.35.3. Для цілей цього Закону під терміном "базова ставка
фрахту" розуміється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження,
розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів,
збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного
засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з
укладеним договором фрахтування.
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.35 згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }

1.36. Інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) зі
складання технічних завдань, проведення наукових досліджень,
складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних
обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва
об'єктів, розробка технічної документації, проектування та
конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології,
консультації та авторський нагляд під час монтажних та
пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного,
фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами
(роботами).
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.36 згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }

1.37. Договір довгострокового страхування життя - договір
страхування життя строком на 10 років і більше, який містить умову
сплати страхових внесків (платежів, премій) протягом не менш як
5 років та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа
дожила до закінчення строку дії договору страхування чи події,
передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного
договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат
протягом перших 10 років його дії, крім тих, що провадяться у разі
настання страхових випадків, пов'язаних із смертю застрахованої
особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що
призвели до встановлення застрахованій особі інвалідності I групи,
при цьому страхова виплата провадиться незалежно від терміну
сплати страхових внесків (платежів, премій).
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.37 згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002; в редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 )
від 01.07.2004 }

1.38. Сертифікат фонду операцій з нерухомістю - інвестиційний
сертифікат, що засвідчує право його власника на отримання доходу
від інвестування в операції з нерухомістю відповідно до закону.
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.38 згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

1.39. Іпотечний сертифікат (у тому числі іпотечний сертифікат
участі та іпотечний сертифікат з фіксованою дохідністю) -
особливий вид цінного паперу, забезпечений іпотечними активами або
іпотеками відповідно до закону.
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.39 згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

1.40. Консолідований іпотечний борг - зобов'язання за
договорами про іпотечний кредит, реформовані кредитодавцем
відповідно до закону.
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.40 згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

1.41. Фонд банківського управління - кошти учасників фондів
банківського управління та інші активи, що знаходяться у довірчому
управлінні уповноваженого банку відповідно до закону.
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.41 згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

1.42. Недержавне пенсійне забезпечення - пенсійне
забезпечення, яке здійснюється недержавними пенсійними фондами,
страховими організаціями та банками відповідно до Закону України
"Про недержавне пенсійне забезпечення" ( 1057-15 ).
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.42 згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

1.43. Інші терміни використовуються у значеннях, визначених
законами з питань оподаткування, а також національними положеннями
(стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим
Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань
оподаткування у частині визначення термінів.
{ Статтю 1 доповнено пунктом 1.43 згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

Стаття 2. Платники податку

2.1. Платниками податку є:
2.1.1. З числа резидентів - суб'єкти господарської
діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та
організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання
прибутку як на території України, так і за її межами.

2.1.2. З числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи,
створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують
доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та
організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з
міжнародними договорами України або законом.

2.1.3. Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи
платників податку (далі - філії), зазначених у підпункті 2.1.1
цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на
території іншої, ніж такий платник податку, територіальної
громади.
Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення
щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до
бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також
до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням,
визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму
податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за
місцезнаходженням філій.
Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний
(податковий) період визначається розрахунково виходячи із
загальної суми податку, нарахованого платником податку,
розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій
та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах
такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням
філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних
відрахувань цього платника податку.
Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим
підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня
року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи
за місцезнаходженням такого платника податку та його філій
(відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом
звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені
підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням
розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого
податку, форма якого встановлюється центральним органом державної
податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту.
{ Абзац четвертий підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 в редакції
Закону N 1523-III ( 1523-14 ) від 02.03.2000 }
Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку
до бюджету територіальної громади за місцезнаходженням філії несе
платник податку, у складі якого знаходиться така філія.
{ Підпункт 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 в редакції Закону
N 639/97-ВР від 18.11.97 }

2.1.4. Постійні представництва нерезидентів, які отримують
доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські
(представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх
засновників.

2.2. Платниками податку на прибуток, одержаний від
господарської діяльності залізничного транспорту, є управління
залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської
діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом
Міністрів України.

2.2.1. Доходи залізниць, одержані від господарської
діяльності залізничного транспорту, визначаються у межах доходних
надходжень, перерозподілених між залізницями у порядку,
затверджуваному Кабінетом Міністрів України.

2.2.2. Платниками податку на прибуток, що одержаний не від
господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства
залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

2.3. Національний банк України та його установи (крім
госпрозрахункових, що оподатковуються у загальному порядку)
сплачують до Державного бюджету України суму перевищення
кошторисних доходів над кошторисними витратами відповідно до вимог
статті 5 Закону України "Про Національний банк України"
( 679-14 ).
{ Пункт 2.3 статті 2 в редакції Закону N 1608-VI ( 1608-17 ) від
21.08.2009 }

2.4. Установи виконання покарань та їх підприємства, слідчі
ізолятори, в яких відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу
України ( 1129-15 ) та Закону України "Про попереднє ув'язнення"
( 3352-12 ) засуджені та особи, взяті під варту, залучаються до
суспільно корисної праці, спрямовують доходи, отримані від
діяльності, визначеної центральним органом виконавчої влади з
питань виконання покарань, на фінансування господарської
діяльності таких установ та підприємств з включенням сум таких
доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених
центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань.
{ Пункт 2.4 статті 2 із змінами, внесеним згідно із Законами
N 312-XIV ( 312-14 ) від 11.12.98, N 2377-IV ( 2377-15 ) від
20.01.2005; в редакції Закону N 1254-VI ( 1254-17 ) від
14.04.2009 }

2.5. Постійне представництво до початку своєї господарської
діяльності стає на облік в податковому органі за своїм
місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим
органом України. Постійне представництво, яке розпочало свою
господарську діяльність до реєстрації у податковому органі,
вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним
прибутки вважаються прихованими від оподаткування.
{ Пункт 2.5 статті 2 в редакції Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 }

Стаття 3. Об'єкт оподаткування

3.1. Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається
шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного
періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:
суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5
цього Закону;
суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із
статтями 8 і 9 цього Закону.

Стаття 4. Валовий доход

4.1. Валовий доход - загальна сума доходу платника податку
від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом
звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній
формах як на території України, її континентальному шельфі,
виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Валовий доход включає:

4.1.1. Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг),
у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають
статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних
паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних
сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій
з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску
(розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та
операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
{ Підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97, в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

4.1.2. Доходи від здійснення банківських, страхових та інших
операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними
цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та
вимогами.

4.1.3. Доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього
Закону.

4.1.4. Доходи від спільної діяльності та у вигляді
дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті,
володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення
операцій лізингу (оренди).

4.1.5. Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу
періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.

4.1.6. Доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно,
у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником
податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг),
безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх
надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7
цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та
його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної
особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3
Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів
природного газу" ( 911-15 ); { Абзац другий підпункту 4.1.6 пункту
4.1 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 911-IV
( 911-15 ) від 05.06.2003 }

сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником
податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець
такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку
(у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із
законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право
застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2
статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх
податкових періодах платник податку повертає таку поворотну
фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий
платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої
поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками
податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому
валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму
умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що
надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її
видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила,
визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової
допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями,
іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної
особи, розташованими на території України, не призводять до зміни
їх валових витрат або валових доходів;

сум невикористаної частини коштів, що повертаються із
страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього
Закону;

сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів
згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;

сум коштів страхового резерву, використаних не за
призначенням;

вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку
згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та
використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за
рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних
органів, суду;

сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що
повертається на його користь за рішенням суду;

сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями
підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого
акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету,
та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки
до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; { Абзац
десятий підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 849-IV ( 849-15 ) від 22.05.2003 }

доходів від продажу електричної енергії (включаючи
реактивну);

сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового
державного соціального страхування або бюджетів, отриманих
платником податку. { Підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 доповнено
абзацом згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
{ Підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97, в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }

4.2. Не включаються до складу валового доходу: ( Абзац
перший пункту 4.2 статті 4 в редакції Закону N 639/97-ВР від
18.11.97 )

4.2.1. Суми податку на додану вартість, отримані
(нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на
вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків,
коли підприємство-продавець не є платником податку на додану
вартість.

До валових доходів платника, який зареєстрований як суб'єкт
спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 8-1 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ),
включається позитивна різниця між сумами податку на додану
вартість, нарахованими таким сільськогосподарським підприємством
на ціну поставлених ним сільськогосподарських товарів протягом
звітного або попередніх звітному періодів, та сумами податку на
додану вартість, сплаченими (нарахованими) ним протягом звітного
періоду на ціну виробничих факторів, визначених пунктом 8-1.15
статті 8-1 зазначеного Закону. { Підпункт 4.2.1 пункту 4.2 статті
4 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 639-VI ( 639-17 )
від 31.10.2008 - зміни діють не пізніше ніж до 1 січня 2011 року.
Термін дії змінено - див. Закон N 922-VI ( 922-17 ) від
04.02.2009. Закон N 922-VI ( 922-17 ) від 04.02.2009 визнано
неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 29-рп/2009 ( v029p710-09 ) від 24.11.2009 }
{ Підпункт 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97; в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }

4.2.2. Суми коштів або вартість майна, отримані платником
податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження
державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених
законодавством.

4.2.3. Суми коштів або вартість майна, отримані платником
податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у
порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат
або збитків, понесених таким платником податку в результаті
порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі,
якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу
валових витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових
резервів.
{ Підпункт 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 із змінами, внесеними згідно
із Законами N 639/97-ВР від 18.11.97, N 762-IV ( 762-15 ) від
15.05.2003

4.2.4. Суми коштів у частині надмірно сплачених податків,
зборів (обов'язкових платежів), що повертаються або мають бути
повернені платнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були
включені до складу валових витрат.
{ Підпункт 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }

4.2.5. Суми коштів або вартість майна, що надходять платнику
податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у
корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому
числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну
діяльність на території України без створення юридичної особи.

4.2.6. Суми доходів органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування від надання державних послуг (видачі
дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрації, інших
послуг, обов'язковість придбання яких передбачена законодавством),
у разі зарахування таких доходів до відповідних бюджетів.

4.2.7. Суми коштів у вигляді внесків, які:

а) надходять до платників податку, що здійснюють недержавне
пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників
пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків, а
також осіб, що уклали договори страхування відповідно до Закону
України "Про недержавне пенсійне забезпечення" ( 1057-15 );

б) надходять до страховиків, що здійснюють довгострокове
страхування життя, від страхувальників;

в) накопичуються за пенсійними вкладами, рахунками учасників
фондів банківського управління відповідно до закону;

суми надходжень до неприбуткових установ і організацій згідно
з вимогами пункту 7.11 цього Закону.
{ Підпункт 4.2.7 пункту 4.2 статті 4 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

4.2.8. Кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені
від інвесторів інститутів спільного інвестування (ІСІ), доходи від
здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за
активами ІСІ, а також кошти, залучені від власників сертифікатів
фондів операцій з нерухомістю, доходи від здійснення операцій з
активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за
активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до
закону.
{ Підпункт 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 в редакції Законів N 977-XIV
( 977-14 ) від 15.07.99, N 2831-III ( 2831-14 ) від 29.11.2001,
N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }


{ Підпункт 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 виключено на підставі
Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }


4.2.9. Суми одержаного платником податку емісійного доходу.
{ У пункт 4.2 статті 4 включено підпункт 4.2.9 згідно із Законом
N 398-V ( 398-16 ) від 30.11.2006 }

4.2.10. Номінальну вартість взятих на облік, але неоплачених
(непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а
також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на
користь (на ім'я) платника податку як забезпечення або
підтвердження заборгованості такого боржника перед таким платником
податку (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських
зобов'язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків,
гарантій, банківських наказів та інших подібних платіжних
документів).

4.2.11. Доходи від спільної діяльності на території України
без створення юридичної особи, дивіденди, отримані платником
податку від інших платників податку, що оподатковані у порядку,
встановленому пунктами 7.7 та 7.8 цього Закону.

4.2.12. Кошти або майно, які повертаються власнику
корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і
кінцевої ліквідації такої юридичної особи-емітента або після
закінчення договору про спільну діяльність, але не вище
номінальної вартості акцій (часток, паїв).

4.2.13. Кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної
технічної допомоги, яка надається іншими державами відповідно до
міжнародних угод, що набрали чинності у встановленому
законодавством порядку.

{ Підпункт 4.2.14 пункту 4.2 статті 4 в редакції Закону
N 40-IV ( 40-15 ) від 04.07.2002 виключено на підставі Закону
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
4.2.14. Кошти, що надаються платнику податку - суб'єктові
інноваційної діяльності спеціалізованими державними і комунальними
інноваційними фінансово-кредитними установами відповідно до Закону
України "Про інноваційну діяльність" ( 40-15 ) та у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України.
{ Підпункт 4.2.14 пункту 4.2 статті 4 в редакції Закону N 40-IV
( 40-15 ) від 04.07.2002 - дію зупинено на 2003 рік згідно із
Законом N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002; дію зупинено на 2004
рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003; дію
зупинено на 2005 рік згідно із Законом N 2285-IV ( 2285-15 ) від
23.12.2004 }

4.2.15. Вартість основних фондів, безоплатно отриманих
платником податку з метою здійснення їх експлуатації у випадках,
передбачених законодавством:
якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів
центральної виконавчої влади;
у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими
підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і
теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно
до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів
рад, прийнятих у межах їх повноважень;
у разі отримання підприємствами комунальної власності
об'єктів соціальної інфраструктури, зазначених у підпункті 5.4.9
пункту 5.4 статті 5 цього Закону, що перебували на балансі інших
підприємств та утримувалися за їх рахунок.
Основні фонди, що отримуються у випадках, передбачених цим
підпунктом, приймаються на баланс за ринковою (оціночною) вартістю
і з метою оподаткування не підлягають амортизації. { Абзац п'ятий
підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 в редакції Закону N 398-V
( 398-16 ) від 30.11.2006 }
Порядок безоплатної передачі таких основних фондів
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
{ Пункт 4.2 статті 4 доповнено підпунктом 4.2.15 згідно із
Законом N 793/97-ВР від 30.12.97 }

4.2.16. Кошти або майно, що надаються у вигляді
безповоротної допомоги громадським організаціям інвалідів та
підприємствам і організаціям, що визначені пунктом 7.12 статті 7
цього Закону.
{ Пункт 4.2 статті 4 доповнено підпунктом 4.2.16 згідно із Законом
N 1926-III ( 1926-14 ) від 13.07.2000 }

4.2.17. Інші надходження, прямо визначені нормами цього
Закону.

4.2.18. До 1 січня 2003 року кошти, що надходять з окремого
спеціального рахунку Державного казначейства України підприємствам
гірничо-металургійного комплексу на реалізацію інвестиційних
проектів, у тому числі для проведення реструктуризації, виведення
надлишкових та неефективних потужностей, відповідно до статті 3
Закону України "Про подальший розвиток гірничо-металургійного
комплексу" ( 2975-14 ).
{ Пункт 4.2. статті 4 доповнено підпунктом 4.2.18 згідно із
Законом N 2975-III ( 2975-14 ) від 17.01.2002 }

4.2.19. Суми коштів або вартість майна, одержаних засновником
третейського суду як третейський збір чи на покриття інших витрат,
пов'язаних з вирішенням спору третейським судом відповідно до
закону.
{ Пункт 4.2. статті 4 доповнено підпунктом 4.2.19 згідно із
Законом N 1701-IV ( 1701-15 ) від 11.05.2004 }


{ Підпункт 4.2.20 пункту 4.2 статті 4 виключено на підставі
Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }


4.3. Скоригований валовий доход - валовий доход, визначений
згідно з пунктом 4.1 цієї статті без врахування доходів,
зазначених у пункті 4.2 цієї статті.
( Тeкcт підготовлено у Верховній Раді України )




{ Пункт 4.3 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 639/97-ВР від 18.11.97 }

Стаття 5. Валові витрати

5.1. Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові
витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як
компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються
(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого
використання у власній господарській діяльності.

5.2. До складу валових витрат включаються:

5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих)
протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією,
веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і
охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної
енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень,
установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
{ Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законами N 639/97-ВР від 18.11.97, N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002, N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

5.2.2. Суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг),
добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до
Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування,
до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7
цього Закону суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому
числі неприбутковим організаціям - засновникам постійно діючого
третейського суду, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не
більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього
звітного року, за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2
пункту 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17
цього пункту. { Абзац перший підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5
із змінами, внесеними згідно із Законами N 1957-IV ( 1957-15 ) від
01.07.2004, N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }

{ Абзац другий підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 виключено
на підставі Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }

{ Підпункт 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97; в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002; із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1701-IV ( 1701-15 ) від 11.05.2004 }

5.2.3. Сума коштів, перерахованих підприємствами
всеукраїнських об'єднань осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, на яких працює за основним місцем
роботи не менше 75 відсотків таких осіб, цим об'єднанням для
проведення їх благодійної діяльності, але не більше 10 відсотків
оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду.
{ Підпункт 5.2.3 пункту 5.2 статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }

5.2.4. Суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку,
передбаченому статтею 12 цього Закону.

5.2.5. Суми внесених (нарахованих) податків, зборів
(обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (крім тих, що прямо не визначені у
переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених
зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а
також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на
електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів
(обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та
пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї
статті. { Абзац перший підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 із
змінами, внесеними згідно із Законами N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002, N 849-IV ( 849-15 ) від 22.05.2003 }
Для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво
сільськогосподарської продукції, до складу валових витрат
включається плата за землю, що не використовується в
сільськогосподарському виробничому обороті.

5.2.6. Суми витрат, не віднесені до складу валових витрат
минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням
або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового
обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому
періоді.

5.2.7. Суми витрат, не враховані у минулих податкових
періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному
податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

5.2.8. Суми безнадійної заборгованості в частині, що не була
віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо
стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку. Для
банків та інших небанківських фінансових установ норми цього
пункту діють з урахуванням норм статті 12 цього Закону.
{ Підпункт 5.2.8 пункту 5.2 статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законами N 639/97-ВР від 18.11.97, N 1957-IV ( 1957-15 ) від
01.07.2004 }

5.2.9. Суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9
цієї статті та статтею 7 цього Закону.

5.2.10. Суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів
у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми
перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних
активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку,
встановленому статтею 8 цього Закону.
{ Підпункт 5.2.10 пункту 5.2 статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }

5.2.11. Суми витрат, пов'язаних з безоплатним наданням
працівникам вугільної промисловості, непрацюючим пенсіонерам, які
мають стаж роботи на підприємствах галузі не менш як 10 років на
підземних роботах або не менш як 20 років на поверхні, інвалідам з
числа осіб, що під час роботи на цих підприємствах отримали
каліцтво або професійні захворювання, а також сім'ям працівників
вугільної промисловості, що загинули на виробництві, які отримують
пенсію в разі втрати годувальника, вугілля на побутові потреби за
нормами, що встановлюються у порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України.
{ Пункт 5.2 статті 5 доповнено підпунктом 5.2.11 згідно із Законом
N 1133-XIV ( 1133-14 ) від 07.10.99 }

5.2.12. Суми коштів, спрямовані уповноваженими банками до
додаткового спеціального резерву страхування коштів пенсійного
фонду банківського управління відповідно до Закону України "Про
внесення змін до Закону України "Про проведення експерименту в
житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд"
( 3044-14 ).
{ Пункт 5.2 статті 5 доповнено підпунктом 5.2.12 згідно із Законом
N 1694-III ( 1694-14 ) від 20.04.2000; в редакції Закону
N 3045-III ( 3045-14 ) від 07.02.2002 }

5.2.13. Суми коштів або вартість майна, добровільно
перераховані (передані) для цільового використання з метою охорони
культурної спадщини установам науки, освіти, культури,
заповідникам, музеям-заповідникам, у розмірі, що перевищує два
відсотки, але не більше десяти відсотків оподатковуваного прибутку
попереднього звітного періоду.
{ Пункт 5.2 статті 5 доповнено підпунктом 5.2.13 згідно із Законом
N 1805-III ( 1805-14 ) від 08.06.2000 - набирає чинності з 1 січня
2001 року, із змінами, внесеними згідно із Законами N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002, N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004,
N 2245-IV ( 2245-15 ) від 16.12.2004, N 2505-IV ( 2505-15 ) від
25.03.2005 }


{ Підпункт 5.2.14 пункту 5.2 статті 5 виключено на підставі
Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }


5.2.15. Суми витрат, пов'язаних з підтвердженням
відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю,
систем екологічного управління, персоналу встановленим вимогам
відповідно до Закону України "Про підтвердження відповідності"
( 2406-14 ).
{ Статтю 5 доповнено підпунктом 5.2.15 згідно із Законом
N 2406-III ( 2406-14 ) від 17.05.2001; із змінами, внесеними
згідно із Законом N 882-VI ( 882-17 ) від 15.01.2009 }

5.2.16. Суми витрат, пов'язаних з розвідкою (дорозвідкою) та
облаштуванням нафтових та газових родовищ (за винятком витрат на
спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки

нафтових та газових родовищ, а також інших витрат, пов'язаних з
придбанням (виготовленням) основних фондів, які підлягають
амортизації на умовах статті 8 цього Закону).
{ Пункт 5.2 статті 5 доповнено підпунктом 5.2.16 згідно із Законом
N 2712-III ( 2712-14 ) від 20.09.2001 - набуває чинності з
01.01.2002 року, в редакції Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від
25.03.2005 }

5.2.17. Суми коштів або вартість майна, добровільно
перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх
об'єднанням, створеним відповідно до закону з цього питання, у
вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше
0,2 відсотка фонду оплати праці платника податку у розрахунку за
звітний рік.
{ Пункт 5.2 статті 5 доповнено підпунктом 5.2.17 згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }

5.2.18. Суми коштів або вартість майна, добровільно
перераховані (передані) для цільового використання з метою
виробництва національних фільмів (у тому числі анімаційних) та
аудіовізуальних творів на користь резидентів, але не більше 10
відсотків оподатковуваного прибутку попереднього податкового
періоду.
{ Пункт 5.2 статті 5 доповнено підпунктом 5.2.18 згідно із Законом
N 3317-IV ( 3317-15 ) від 12.01.2006; в редакції Закону N 398-V
( 398-16 ) від 30.11.2006 }


{ Підпункт 5.2.19 пункту 5.2 статті 5 виключено на підставі
Закону N 398-V ( 398-16 ) від 30.11.2006 }


5.3. Не включаються до складу валових витрат витрати на:

5.3.1. Потреби, не пов'язані з веденням господарської
діяльності, а саме:
організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг
та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім
благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям,
визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з
проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами
підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього
підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю
яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та
за рахунок інших осіб;
придбання лотерей, участь в азартних іграх;
фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком
виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших
випадках, передбачених нормами цього Закону.

5.3.2. Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію,
ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з
видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних
активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та
підпунктом 7.9.4 цього Закону.
{ Підпункт 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }

5.3.3. Сплату податку на прибуток підприємств, податку на
нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і
статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість,
включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються
платником податку для виробничого або невиробничого використання,
сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за
рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про
оподаткування доходів фізичних осіб.
Для платників податку на прибуток підприємств, які не
зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу
валових витрат виробництва (обігу) входять суми податків на додану
вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт,
послуг), вартість яких належать до валових витрат такого платника
податку.
У разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як
платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з
продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на
додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом
оподаткування таким податком, податок на додану вартість,
сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг),
які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і
нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається
відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної
групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до
складу податкового кредиту такого платника податку згідно із
Законом України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).
{ Підпункт 5.3.3 доповнено абзацом третім згідно із Законом
N 639/97-ВР від 18.11.97 }
До валових витрат платника, який зареєстрований як суб'єкт
спеціального режиму оподаткування згідно із статтею 8-1 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ),
включається від'ємна різниця, розрахована за правилами абзацу
другого підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 цього Закону.
{ Підпункт 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 доповнено абзацом четвертим
згідно із Законом N 639-VI ( 639-17 ) від 31.10.2008 - зміни діють
не пізніше ніж до 1 січня 2011 року. Термін дії змінено - див.
Закон N 922-VI ( 922-17 ) від 04.02.2009. Закон N 922-VI
( 922-17 ) від 04.02.2009 визнано неконституційним згідно з
Рішенням Конституційного Суду N 29-рп/2009 ( v029p710-09 ) від
24.11.2009 }

5.3.4. Сплату вартості торгових патентів, яка враховується у
зменшення податкових зобов'язань платника податку в порядку,
передбаченому пунктом 16.3 цього Закону.

5.3.5. Сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням
сторін договору або за рішенням відповідних державних органів,
суду.
{ Підпункт 5.3.5 пункту 5.3 статті із змінами, внесеними згідно із
Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }

5.3.6. Утримання органів управління об'єднань платників
податку, включаючи утримання холдінгових компаній, які є окремими
юридичними особами.
Під терміном "холдингові компанії" слід розуміти юридичних
осіб, які є власниками інших юридичних осіб або здійснюють
контроль над такими юридичними особами як пов'язані особи,
відповідно до пункту 1.26 цього Закону.
{ Підпункт 5.3.6 доповнено абзацом другим згідно із Законом
N 639/97-ВР від 18.11.97 }


{ Підпункт 5.3.7 пункту 5.3 статті 5 виключено на підставі
Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }


5.3.7. Виплату емісійного доходу на користь емітента
корпоративних прав.
{ У пункт 5.3 статті 5 включено підпункт 5.3.7 згідно із Законом
N 398-V ( 398-16 ) від 30.11.2006 }

5.3.8. Виплату дивідендів.

5.3.9. Виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним
з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі,
якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення
було проведено як компенсацію за фактично надану послугу
(відпрацьований час). За наявності зазначених документальних
доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні
суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за
звичайними цінами.
Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми
збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів
(робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні,
пов'язаним з таким платником податку особам.
У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним
фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або
її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи,
передбачені пунктом 5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не
підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими
документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена
правилами ведення податкового обліку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів
платник податку має право письмово заявити про це податковому
органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких
документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з
поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо
платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не
поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду,
що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами
витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого
податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки
Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.
Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних
періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені)
включаються до валових витрат податкового періоду, на який
припадає таке поновлення.
{ Підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }

5.4. Особливості віднесення витрат подвійного призначення до
складу валових витрат платника податку
До валових витрат включаються:
5.4.1. Витрати платника податку на забезпечення найманих
працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що
необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами
спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом
Міністрів України, який для банківських установ доповнюється
переліком, затвердженим Національним банком України. { Підпункт
5.4.1 пункту 5.4 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1533-VI ( 1533-17 ) від 23.06.2009 }

5.4.2. Витрати, крім тих, що підлягають амортизації,
пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської
діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських
процесів, проведення дослідно-експериментальних та
конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і
зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку,
виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що
підлягають амортизації) для їх використання в господарській
діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються
витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі
заходи до збільшення доходів платника податку.
Витрати на придбання літератури для інформаційного
забезпечення господарської діяльності платника податку, у тому
числі з питань законодавства, і передплату спеціалізованих
періодичних видань, а також на проведення аудиту згідно з чинним
законодавством, включаючи проведення добровільного аудиту за
рішенням платника податку. { Абзац другий підпункту 5.4.2 пункту
5.4 статті 5 в редакції Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 }
Витрати платника податку, пов'язані з професійною
підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням
кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким
платником податку; витрати на навчання та (або) професійну
підготовку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних
закладах інших осіб, які не перебувають з таким платником податку
у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір,
контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника
податку після закінчення вищого та (або) професійно-технічного
навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не
менше трьох років; витрати на організацію навчально-виробничої
практики за профілем основної діяльності платника податку або в
структурних підрозділах, що забезпечують його господарську
діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних
навчальних закладах. Зазначені витрати включаються до валових
витрат у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного
періоду. { Абзац третій підпункту 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 в
редакції Закону N 2229-IV ( 2229-15 ) від 14.12.2004 }

{ Абзац четвертий підпункту 5.4.2 пункту 5.4 статті 5
виключено на підставі Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 }

Обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим
підпунктом, з основною діяльністю платника податку, покладаються
на такого платника податку.
У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та
платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим
підпунктом, з основною діяльністю платника податку, такі
податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у
справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою
для прийняття рішення податковим органом.
Оскарження рішень податкових органів, прийнятих на підставі
експертних висновків Міністерства України у справах науки і
технологій, провадиться платниками податку в загальному порядку.

5.4.3. Будь-які витрати на гарантійний ремонт
(обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих
платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок
покупців таких товарів, але не більше від суми, яка відповідає
рівню гарантійних замін, прийнятих (оприлюднених) платником
податку, але не вище 10 відсотків від сукупної вартості таких
товарів, що були продані, та по яких не закінчився строк
гарантійного обслуговування. { Абзац перший підпункту 5.4.3
пункту 5.4 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 639/97-ВР від 18.11.97 }
У разі здійснення гарантійних замін товарів платник податку
зобов'язаний вести окремий облік бракованих товарів, повернутих
покупцями, а також облік покупців, що отримали таку заміну або
послуги з ремонту (обслуговування), у порядку, встановленому
центральним податковим органом.
Здійснення заміни товару без зворотного отримання бракованого
товару або без належного ведення зазначеного обліку не дає права
на збільшення валових витрат продавця такого товару на вартість
замін.
Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійних
замін, а також перелік товарів, на які встановлюється гарантійне
обслуговування, визначаються Кабінетом Міністрів України на
підставі норм законодавства з питань захисту прав споживачів.
Під терміном "оприлюднення" слід розуміти розповсюджене в
змісті реклами, технічної документації, договору або іншого
документа зобов'язання продавця щодо умов та строків гарантійного
обслуговування.

5.4.4. Витрати платника податку на проведення передпродажних
та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що
продаються (надаються) такими платниками податку.
Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят,
придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну
роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання
робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від
оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний
(податковий) рік. { Абзац другий підпункту 5.4.4 пункту 5.4
статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 639/97-ВР від
18.11.97, N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }

5.4.5. Будь-які витрати платника податку, пов'язані з
утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення
(крім витрат, що підлягають амортизації або відшкодуванню згідно
із нормами статей 8 і 9 цього Закону), які перебувають у його
власності, витрати із самостійного зберігання, переробки,
захоронення або оплати послуг із зберігання, переробки,
захоронення та ліквідації відходів від господарської діяльності
платника податку сторонніми організаціями, з очищення стічних
вод, інші витрати на збереження екологічних систем, які
перебувають під негативним впливом господарської діяльності
платника податку.
У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та
платником податку стосовно зв'язку проведених витрат на
природоохоронні заходи з діяльністю платника податку податкові
органи зобов'язані звернутися до Міністерства охорони
навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України,
чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення
податковим органом.

5.4.6. Будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі
врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної
відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів,
що перебувають у складі основних фондів платника податку;
екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником
податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших
ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним
господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу
відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого
страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або
інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що
перебувають у трудових відносинах з платником податку,
обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які
витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
{ Абзац перший підпункту 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Якщо умови страхування передбачають виплату страхового
відшкодування на користь платника податку - страхувальника,
застраховані збитки, понесені таким платником податку, відносяться
до його валових витрат у податковий період їх понесення, а суми
страхового відшкодування таких збитків включаються до валових
доходів такого платника податку у податковий період їх отримання.
Віднесення до складу валових витрат платника податку витрат
із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню
та за обов'язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що
не перевищує 5 відсотків валових витрат за звітний податковий
період, наростаючим підсумком з початку року, а для
сільськогосподарських підприємств - за звітний податковий рік.
{ Підпункт 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 доповнено абзацом згідно із
Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005; із змінами,
внесеними згідно із Законами N 2642-IV ( 2642-15 ) від 03.06.2005,
N 2771-IV ( 2771-15 ) від 07.07.2005 }

5.4.7. Будь-які витрати на придбання ліцензій та інших
спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення
основної діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в
органах державної реєстрації, зокрема, в органах місцевого
самоврядування, їх виконавчих органах, крім витрат на придбання
торгових патентів, установлених Законом України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ). Витрати на
придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів на право
здійснення за межами України вилову риби та морепродуктів, а
також надання транспортних послуг.
{ Підпункт 5.4.7 пункту 5.4 статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }

5.4.8. Витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у
трудових відносинах з таким платником податку або є членами
керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи,
яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до
місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату
вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до
таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання,
чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм
інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних
паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування,
витрат на усний та письмовий переклади, інших документально
оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у
місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що
підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат. { Абзац
перший підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових
витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих
документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді
транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних
квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що
надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи,
страхових полісів тощо. Не включається до складу витрат платника
податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та
5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням
особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.
Не дозволяється відносити до складу витрат на харчування
вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суми "чайових",
за винятком випадків, коли суми таких "чайових" включаються до
рахунку згідно із законами країни перебування, а також плати за
видовищні заходи.
Додатково до витрат, визначених абзацом першим цього
підпункту, відносяться не підтверджені документально витрати на
харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи
(добових витрат), понесених у зв'язку з її відрядженням, у межах
граничних норм, встановлюваних Кабінетом Міністрів України за
кожний повний день відрядження, включаючи день від'їзду та
приїзду.
Зазначені граничні норми встановлюються в гривнях:
в єдиній сумі для відряджень за кордон незалежно від країни
відрядження та статусу населених пунктів;
в єдиній сумі для відряджень у межах України незалежно від
статусу населених пунктів.
Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні
норми добових для відряджених членів екіпажів суден (інших
транспортних засобів) або суми, що направляються на харчування
таких членів екіпажів замість добових, у разі, якщо такі судна
(інші транспортні засоби): { Підпункт 5.4.8 пункту 5.4 статті 5
доповнено абзацом восьмим згідно із Законом N 639/97-ВР від
18.11.97 }
здійснюють комерційну, промислову, науково-пошукову чи
риболовецьку діяльність за межами територіального моря (вод)
України; { Підпункт 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 доповнено абзацом
дев'ятим згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
виконують міжнародні рейси для здійснення навігаційної
діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за
межами повітряного або митного кордонів України; { Підпункт 5.4.8
пункту 5.4 статті 5 доповнено абзацом десятим згідно із Законом
N 639/97-ВР від 18.11.97 }
використовуються для аварійно-рятувальних та
пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або
територіального моря (вод) України. { Підпункт 5.4.8 пункту 5.4
статті 5 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом
N 639/97-ВР від 18.11.97 }
Сума добових визначається:
у разі відрядження у межах України та країн, з якими не
встановлено або спрощено прикордонний контроль, - згідно з
відмітками відряджуючої та приймаючої сторони на посвідченні про
відрядження, форма якого затверджується центральним податковим
органом;
у разі відрядження до країн, з якими встановлено повний
прикордонний митний контроль, - згідно з відмітками органів
прикордонного контролю у паспорті або документі, що його замінює.
За відсутності зазначених відміток сума добових не
включається до валових витрат платника податку.
Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до
складу валових витрат платника податку за наявності
підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з
основною діяльністю такого платника податку - запрошень
приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю
платника податку; укладеного договору (контракту); інших
документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити
цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь
особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або
симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з
основною діяльністю платника податку.
За запитом представника податкового органу платник податку
має забезпечити за власний рахунок переклад звітних та
підтверджуючих документів, виданих іноземною мовою.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а
також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами,
установами та організаціями, які повністю або частково утримуються
(фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом
Міністрів України ( 663-99-п ). Сума добових для таких категорій
фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену абзацом
другим цього підпункту для інших відряджених осіб. Власник або
уповноважена ним особа може встановлювати додаткові обмеження щодо
сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження.

5.4.9. До валових витрат відносяться витрати платника податку
на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності
таких об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі
та утримувалися за рахунок такого платника податку на момент
набрання чинності цим Законом (крім капітальних затрат, які
підлягають амортизації): { Абзац перший підпункту 5.4.9 пункту 5.4
статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }

дитячих ясел або садків;
закладів середньої та середньої професійно-технічної освіти
та закладів підвищення кваліфікації працівників такого платника
податку;
дитячих, музичних та художніх шкіл, шкіл мистецтв, у разі
якщо вони не надають платних послуг та не займаються іншою
комерційною діяльністю;
закладів охорони здоров'я, пунктів безоплатного медичного
обстеження, профілактики та допомоги працівникам;
спортивних залів і площадок, що використовуються безоплатно
для фізичного оздоровлення та психологічного відтворення
працівників, клубів і будинків культури, в разі якщо вони не
використовуються для надання платних послуг та іншої комерційної
діяльності (крім будинків відпочинку, туристичних баз та інших
подібних закладів);
приміщень, що використовуються платником податку для
організації харчування працівників такого платника податку;
багатоквартирного житлового фонду, включаючи гуртожитки,
одноквартирного житлового фонду в сільській місцевості та об'єктів
житлово-комунального господарства, які перебувають на балансі
юридичних осіб, щодо яких платником податку прийнято документально
оформлене рішення про передачу на баланс місцевих рад;
дитячих таборів відпочинку за умови, що вони не здаються в
оренду, не використовуються для надання платних послуг або іншої
комерційної діяльності. { Підпункт 5.4.9 пункту 5.4 статті 5
доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом N 639/97-ВР від
18.11.97 }

5.4.10. До валових витрат платника податку відносяться
витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної
діяльності (крім тих, що підлягають амортизації): { Абзац перший
підпункту 5.4.10 пункту 5.4 статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
пунктів медичного огляду найманих працівників, наявність
яких зумовлена законодавством або колективними договорами,
укладеними згідно із законом; { Підпункт 5.4.10 пункту 5.4 статті
5 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 )
від 24.12.2002 }
приміщень житлового фонду, які належать юридичним особам,
основною діяльністю яких є надання платних послуг з туристичного
обслуговування сторонніх громадян чи здавання таких приміщень в
оренду (найм) стороннім громадянам або організаціям у порядку,
визначеному цим Законом;
легкових автомобілів, побутових літальних апаратів, моторних
човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що належать
платникам податку, основною діяльністю яких є надання платних
послуг з транспортного чи туристичного обслуговування сторонніх
громадян або організацій, а також якщо ці засоби належать
спортивним організаціям і використовуються як спортивне знаряддя.
{ Абзац підпункту 5.4.10 пункту 5.4 статті 5 в редакції Закону
N 639/97-ВР від 18.11.97 }
Не включаються до складу валових витрат витрати платника
податку (крім витрат на оплату праці) на утримання і експлуатацію
приміщень житлового фонду (крім житлового фонду, визначеного у
підпункті 5.4.9 цієї статті), побутових літальних апаратів,
моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що
використовуються з іншими цілями, ніж зазначені у цьому підпункті,
або іншими платниками податку, ніж зазначені у цьому підпункті;
витрати, пов'язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів,
а також 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних
матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових
автомобілів. При цьому платник податку звільняється від обов'язків
доведення зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю.
{ Абзац підпункту 5.4.10 пункту 5.4 статті 5 в редакції Закону
N 639/97-ВР від 18.11.97; із змінами, внесеними згідно із Законами
N 977-XIV ( 977-14 ) від 15.07.99, N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002 }
Обмеження, встановлені цим підпунктом, не стосуються
платників податку, основною діяльністю яких є надання послуг з
утримання та експлуатації приміщень житлового фонду, побутових
літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених
для відпочинку, які належать іншим особам, за замовленням та за
рахунок таких інших осіб.

5.5. Особливості визначення складу витрат платника податку у
разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями

5.5.1. До складу валових витрат відносяться будь-які витрати,
пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими
зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами)
протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування
здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності
платника податку.
{ Підпункт 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 977-XIV ( 977-14 ) від 15.07.99 }

5.5.2. Для платника податку, 50 та більше відсотків
статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває
у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення
до складу валових витрат на виплату або нарахування процентів за
кредитами та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких
нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється у сумі, що не
перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом
звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних
активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам
оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми
таких отриманих процентів.
{ Підпункт 5.5.2 пункту 5.5 статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законами N 639/97-ВР від 18.11.97, N 977-XIV ( 977-14 ) від
15.07.99, в редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

5.5.3. До нерезидентів, визначених у підпункті 5.5.2,
прирівнюються з метою оподаткування також юридичні особи,
звільнені від сплати цього податку згідно з положеннями пунктів
7.11-7.13, 7.19 статті 7 цього Закону, чи ті, що відповідно до
законодавства сплачують цей податок за ставками іншими, ніж
встановлені у пункті 7.2 статті 7 або статті 10 цього Закону.
{ Підпункт 5.5.3 пункту 5.5 статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законами N 977-XIV ( 977-14 ) від 15.07.99, N 349-IV ( 349-15 )
від 24.12.2002, в редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від
01.07.2004 }

5.5.4. Для цілей підпункту 5.5.2 оподатковуваний прибуток без
врахування процентів визначається як скоригований валовий доход
звітного періоду без урахування доходу звітного періоду,
отриманого у вигляді процентів, зменшений на суму валових витрат
звітного періоду, за винятком валових витрат звітного періоду,
пов'язаних із виплатою процентів.

5.5.5. Витрати на сплату процентів, які відповідають вимогам
підпункту 5.5.1, але не віднесені до складу витрат виробництва
(обігу) згідно з положеннями підпункту 5.5.2 протягом звітного
періоду, підлягають перенесенню на результати майбутніх податкових
періодів із збереженням обмежень, передбачених пунктом 5.5.2.

5.6. Особливості визначення складу витрат на оплату праці
5.6.1. З урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу
валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату
праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким
платником податку (далі - працівники), які включають витрати на
виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів
заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій,
заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати
на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт
(послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру,
будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі,
встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної
допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами
закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб
(законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим
податком з громадян).
{ Підпункт 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }

5.6.2. Додатково до виплат, передбачених підпунктом 5.6.1
цієї статті, до складу валових витрат платника податку включаються
обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які
надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством,
внески платника податку на обов'язкове страхування життя або
здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством, а
також внески, визначені абзацом другим цього підпункту.

Якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя
або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення платник
цього податку сплачує за власний рахунок добровільні внески на
страхування (недержавне пенсійне забезпечення) найманої ним
фізичної особи, то такий платник податку має право віднести до
складу валових витрат кожного звітного податкового періоду
(наростаючим підсумком) суму таких внесків, яка сукупно не
перевищує 15 відсотків від заробітної плати, нарахованої такій
найманій особі протягом податкового року, на який припадають такі
податкові періоди.

При цьому сума таких платежів не може перевищувати розмірів,
визначених у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України
"Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) протягом такого
податкового періоду.
{ Підпункт 5.6.2 пункту 5.6 статті 5 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002; в редакції Закону
N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }


{ Підпункт 5.6.3 пункту 5.6 статті 5 виключено на підставі
Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 }


5.7. Особливості віднесення до складу витрат сум внесків на
соціальні заходи

5.7.1. До складу валових витрат платника податку відносяться
суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків
на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані
на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і
порядку, встановлених законом.
{ Підпункт 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 в редакції Закону N 429-IV
( 429-15 ) від 16.01.2003 }

( Джерело документа - http://zakon1.rada.gov.ua )




5.7.2. Якщо наймана особа доручає працедавцю здійснювати
внески на довгострокове страхування життя або будь-який вид
недержавного пенсійного забезпечення за рахунок витрат на оплату
праці такої найманої особи, включених до складу валових витрат
платника податку відповідно до підпункту 5.6.1 пункту 5.6 цієї
статті, або на пенсійний вклад відповідно до пункту 22.25 цього
Закону, то такий працедавець не включає суму таких внесків до
складу своїх валових витрат та до бази для нарахування суми
внесків на пенсійне та інші види державного (соціального)
обов'язкового страхування.
{ Підпункт 5.7.2 пункту 5.7 статті 5 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }


{ Пункт 5.8 статті 5 виключено на підставі Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }


5.9. Платник податку веде податковий облік приросту (убутку)
балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації,
та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів,
напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах,
у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати
на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких
включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за
винятком тих, що отримані безкоштовно).
Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не
оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів
не включається.
Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з
обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не
включається.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець
звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж
звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів
платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець
звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того
ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат
платника податку у такому звітному періоді.
Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених
статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для
податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям,
починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року. { Абзац
шостий пункту 5.9 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку)
запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка
(дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість
запасів та валові доходи або валові витрати такого платника
податку, пов'язані з придбанням таких запасів.
З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором
здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів
бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті:
{ Абзац восьмий пункту 5.9 статті 5 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; { Пункт
5.9 статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

середньозваженої вартості однорідних запасів; { Пункт
5.9 статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); { Пункт
5.9 статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

нормативних затрат; { Пункт 5.9 статті 5 доповнено абзацом
згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються
через роздрібну торгівлю). { Пункт 5.9 статті 5 доповнено абзацом
згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають
однакове призначення та однакові умови використання,
застосовується тільки один із наведених методів. { Пункт 5.9
статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 )
від 01.07.2004 }

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості
вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для
цілей податкового обліку не дозволяється. { Пункт 5.9 статті 5
доповнено абзацом згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від
01.07.2004 }

Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості
запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії
за переліком ( 472-2005-п ), визначеним Кабінетом Міністрів
України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а
решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку. { Пункт
5.9 статті 5 доповнено абзацом згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004, в редакції Закону N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
{ Пункт 5.9 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 639/97-ВР від 18.11.97, в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 )
від 24.12.2002 }

5.10. У разі коли після продажу товарів (робіт, послуг)
здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості,
включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи
права власності на такі товари (результати робіт, послуг)
продавцю, платник податку - продавець та платник податку -
покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або
валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному
періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.
Цей пункт не регулює правила визначення та коригування
валових витрат та валових доходів внаслідок проведення процедур
урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості чи визнання
боргу покупця безнадійним, що визначаються статтею 12 цього
Закону.
{ Статтю 5 доповнено пунктом 5.10 згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }

5.11. Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат
до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені
у цьому Законі, не дозволяється.

Стаття 6. Порядок врахування від'ємного значення об'єкта
оподаткування у результатах наступних податкових
періодів

6.1. Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа
резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення
об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних
відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню
до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного
податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками
півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням
від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у
складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим
підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

6.2. Податковий орган не може відмовити у прийнятті
податкової декларації, яка містить від'ємне значення об'єкта
оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.

6.3. У разі коли від'ємне значення об'єкта оподаткування
декларується платником податку протягом чотирьох послідовних
податкових періодів, податковий орган має право провести
позачергову перевірку правильності визначення об'єкта
оподаткування. В інших випадках наявність від'ємного значення
об'єкта оподаткування не є достатньою підставою для проведення
такої позачергової перевірки.
{ Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР
від 18.11.97, в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002 }

Комментариев нет: