Про оподаткування прибутку підприємств
Текст закона
Стаття 7. Оподаткування операцій особливого виду
7.1. Оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій
7.1.1. Доходи та витрати від здійснення товарообмінних
(бартерних) операцій визначаються виходячи з договірної ціни такої
операції, але не нижчої за звичайні ціни.
{ Підпункт 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
{ Підпункт 7.1.2 пункту 7.1 статті 7 виключено на підставі
Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.2. Оподаткування страхової діяльності
7.2.1. Дохід від страхової діяльності юридичних осіб -
резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у
пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується: { Абзац
перший підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 в редакції Закону
N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок
виконання договорів з довгострокового страхування життя та
пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного
забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених
пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 цього Закону; { Підпункт
7.2.1 пункту 7.2 статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом
N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок
виконання договорів з інших видів страхування. { Підпункт 7.2.1
пункту 7.2 статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Для цілей оподаткування страхової діяльності під
оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів,
страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків),
одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного
періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на
території України або за її межами, зменшених на суму страхових
платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених
страховиком за договорами перестрахування з резидентом. { Абзац
четвертий підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 із змінами,
внесеними згідно із Законами N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004,
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
7.2.2. Страховик здійснює окремий податковий облік операцій,
що відповідно до підпункту 7.2.1 цього пункту оподатковуються за
різними ставками за правилами, встановленими у порядку,
визначеному законом для встановлення форми відповідної податкової
декларації (розрахунку).
{ Підпункт 7.2.2 пункту 7.2 статті 7 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.2.3. Якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж ті,
що визначені у підпункті 7.2.1 цього пункту, такі доходи
оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10
цього Закону. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з
одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені
страховиком під час здійснення операцій із страхування
(перестрахування). { Абзац перший підпункту 7.2.3 пункту 7.2
статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Інвестиційний дохід, одержаний страховиком від розміщення
коштів резервів страхування життя, оподатковується у страховика в
частині, яка належить страховику. Частина інвестиційного доходу,
одержаного від розміщення коштів резервів із страхування життя, що
належить страховику, визначається як різниця між сумою доходу,
одержаного (нарахованого) від розміщення коштів резервів із
страхування життя, та сумою витрат страховика на ведення справи,
які не можуть перевищувати 15 відсотків отриманого інвестиційного
доходу.
Якщо страховик здійснює відрахування у математичні резерви із
страхування життя, то сума інвестиційного доходу, що належить
страховику, зменшується на суму відрахувань у такі математичні
резерви, що не можуть перевищувати 85 відсотків суми
інвестиційного доходу, який належить страховику.
Доходи, одержані страховиком-цедентом у звітному періоді від
перестраховиків за договорами перестрахування, зменшуються на суму
здійснених страховиком-цедентом страхових виплат (страхового
відшкодування) у частині (в межах часток), в якій перестраховик
несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком-цедентом
договорами перестрахування, та оподатковуються у загальному
порядку за ставкою, визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього
Закону.
7.2.4. У разі порушення вимог договору довгострокового
страхування життя, встановлених пунктом 1.37 цього Закону, або
договору недержавного пенсійного забезпечення, укладеного
відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне
забезпечення" ( 1057-15 ), в тому числі їх дострокового
розірвання, доходи, одержані страховиком за такими договорами,
оподатковуються за ставкою 3 відсотки у податковому періоді, в
якому відбувся факт такого порушення, з нарахуванням пені на суму
податкового боргу, розрахованої з початку податкового періоду,
наступного за податковим періодом, на який припадає отримання
таких доходів страховиком, до дня їх включення до валового доходу
такого страховика згідно із цим підпунктом. { Абзац перший
підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 в редакції Законів N 889-IV
( 889-15 ) від 22.05.2003, N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Якщо договір довгострокового страхування життя чи з
недержавного пенсійного забезпечення розривається з будь-яких
причин до закінчення мінімального строку його дії або до настання
відповідного страхового випадку, встановлених цим Законом або
іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова
страхова виплата, виплата викупної суми або повне припинення
зобов'язань страховика за таким договором перед таким платником
податку, то платник податку, який збільшив валові витрати згідно з
нормами підпункту 5.6.2 пункту 5.6 статті 5 цього Закону,
зобов'язаний включити до складу своїх валових доходів відповідного
звітного періоду суму таких попередньо сплачених платежів
(внесків, премій), збільшену на суму пені, нараховану на суму
податкового боргу, яка розраховується з початку податкового
періоду, наступного за періодом, в якому такий платник податку
вперше збільшив валові витрати на суму таких страхових платежів у
межах такого договору, до дня подання податкової декларації за
наслідками податкового періоду, на який припадає факт такого
дострокового розірвання або порушення таких інших вимог. При цьому
викупна сума або її частина, яка повертається платнику податку
страховиком, не включається до складу валових доходів такого
платника податку. { Абзац другий підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті
7 в редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Штрафні санкції за заниження об'єкта оподаткування у
випадках, визначених цим підпунктом, як до страховика, так і до
платника податку не застосовуються.
{ Пункт 7.2 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 639/97-ВР від 18.11.97, в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 )
від 24.12.2002 }
7.3. Оподаткування операцій із розрахунками в іноземній
валюті
7.3.1. Доходи, отримані (нараховані) платником податку в
іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг)
протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним
валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на
дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають
перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом
такого звітного періоду.
Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником
податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті),
визначається за курсом, зазначеним у абзаці першому цього
підпункту.
7.3.2. Витрати, понесені (нараховані) платником податку в
іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням
товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових
витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має
дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної
згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті,
і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу
гривні протягом такого звітного періоду.
7.3.3. Балансова вартість заборгованості, основна сума якої
(без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті,
відображається у податковому обліку платника податку шляхом
перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом
Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування
(виникнення).
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини),
вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її
балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої
заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним
(обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату
такого продажу (погашення).
Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена
в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в
останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним)
курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При
цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному
звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини),
визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу
(погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього
підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від
такої операції, що розраховується як різниця між балансовою
вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного
періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від
того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої
заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При
цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує
валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати
платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого
перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора
та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду,
протягом якого відбувся такий продаж (погашення).
У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість
іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок
проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні
інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника
податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.
Для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість"
розуміються:
основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового
кредиту, депозиту (вкладу);
сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового
кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату
закінчення звітного періоду;
вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового
лізингу;
платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати
яких минув на дату закінчення звітного періоду;
балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини
боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не
встановлено нормами цього Закону.
{ Підпункт 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.3.4. У разі купівлі іноземної валюти за гривні валові
витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума
гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею
(без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що
здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника
податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.
У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну
валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається
на рівні балансової вартості іноземної валюти, що була продана.
7.3.5. У разі продажу іноземної валюти за гривні валові
доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих
від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого
платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої
іноземної валюти.
7.3.6. Платник податку самостійно обирає метод оцінки
балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю
або ідентифікованою вартістю. Зміна методу оцінки балансової
вартості іноземної валюти протягом податкового року для цілей
податкового обліку не дозволяється.
{ Абзац підпункту 7.3.6 статті 7 втратив чинність на підставі
Закону N 934-XIV ( 934-14 ) від 14.07.99, у зв'язку із закінченням
строку його дії }
{ Підпункт 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 в редакції Законів N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002, N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.3.7. До валових витрат платників податку - суб'єктів
валютного ринку відносяться також будь-які витрати, пов'язані з
оплатою послуг інших осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні)
операції за дорученням таких платників податку.
7.3.8. Банки здійснюють відмінний від інших платників
податку податковий облік результатів операцій з іноземною
валютою. { Абзац перший підпункту 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
Облік операцій з продажу або купівлі іноземної валюти, які
здійснюються за дорученням та за рахунок клієнтів таких банків,
ведеться окремо від обліку операцій з продажу або купівлі
іноземної валюти, здійснюваних за рішенням банку за рахунок інших
(власних) джерел.
При здійсненні операцій з продажу або купівлі іноземної
валюти за дорученням та за рахунок клієнтів до валових доходів
банку відносяться суми комісійних (брокерських) та інших подібних
видів винагород, одержаних (нарахованих) банком у зв'язку із
здійсненням таких операцій протягом звітного періоду, а до валових
витрат - витрати банку, понесені (нараховані) у зв'язку із
здійсненням таких операцій протягом звітного періоду. { Абзац
третій підпункту 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
При здійсненні операцій з купівлі або продажу іноземної
валюти за рішенням банку до складу валових доходів або валових
витрат банку відноситься кінцевий фінансовий результат обмінних
(конверсійних) операцій за результатами звітного періоду.
Кінцевий фінансовий результат обмінних (конверсійних)
операцій за результатами звітного періоду вираховується як сума
фінансових результатів обмінних (конверсійних) операцій за
результатами кожного банківського дня. Фінансовим результатом
обмінних (конверсійних) операцій за результатами банківського дня
є різниця між валовими доходами, отриманими (нарахованими) банком
внаслідок продажу іноземної валюти протягом такого банківського
дня, та валовими витратами, понесеними (нарахованими) у зв'язку із
придбанням іноземної валюти протягом такого банківського дня.
У розрахунки фінансового результату обмінних (конверсійних)
операцій не беруться суми комісійних (брокерських) або інших
подібних винагород, сплачених або отриманих (нарахованих) банком у
зв'язку із здійсненням таких обмінних (конверсійних) операцій, які
відносяться до складу валових доходів або валових витрат банку у
загальному порядку.
{ Абзац підпункту 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 виключено на
підставі Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.4. Оподаткування операцій з пов'язаними особами
З метою оподаткування:
7.4.1. Доход, отриманий платником податку від продажу
товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи
із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари
(роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.
{ Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
7.4.2. Витрати, понесені платником податку у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються
виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що
діяли на дату такого придбання.
7.4.3. Положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на
операції з особами, які не є платниками податку, встановленого
статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за
іншими, ніж платник податку, ставками.
{ Підпункт 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.4.4. Витрати платника податку, понесені по сплаті процентів
по депозитах, орендних платежах, цивільно-правових договорах,
пов'язаним з платником податку особам, визначаються виходячи із
договірних цін (процентних ставок за депозит), але не вищих за
звичайні ціни (звичайні процентні ставки за депозит).
7.5. До валового доходу платника податку включається прибуток
від продажу (обміну, інших видів відчуження) основних фондів або
нематеріальних активів, що підлягають амортизації, визначений
згідно із статтею 8 цього Закону.
7.6. Оподаткування операцій з цінними паперами та
деривативами { Абзац перший пункту 7.6 статті 7 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.6.1. Платник податку веде окремий податковий облік
фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі
іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з
фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з
нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних
паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік
операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери,
корпоративними правами. { Абзац перший підпункту 7.6.1 пункту 7.6
статті 7 в редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з
окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені
(нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані
(нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або
деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду,
від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення
фінансових результатів від операцій з цінними паперами або
деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку,
визначеному статтею 6 цього Закону.
Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з
окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані
(нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені
(нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів
або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з
урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з
цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів),
прибуток включається до складу валових доходів такого платника
податку за результатами такого звітного періоду.
Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім
витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними
правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть
участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку
на загальних умовах, встановлених цим Законом.
Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії
корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються
платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення
таким платником податку.
{ Підпункт 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.6.2. Норми цього пункту поширюються на платників податку -
торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких
інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі
цінними паперами чи деривативами.
Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з
придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.
{ Підпункт 7.6.2 пункту 7.6 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.6.3. Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або
вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю
цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.
До складу витрат включається також сума будь-якої
заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.
7.6.4. Під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або
вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від
продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та
деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних
цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику
податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.
{ Абзац перший підпункту 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
До складу доходів включається також сума будь-якої
заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким
продажем, обміном або відчуженням.
7.6.5. Норми цього пункту поширюються також на визначення
балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від
операцій з корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні
папери, формах.
{ Підпункт 7.6.6 пункту 7.6 статті 7 виключено на підставі
Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.7. Оподаткування спільної діяльності на території України
без створення юридичної особи
7.7.1. Спільна діяльність без створення юридичної особи
провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що
передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення
спільної господарської мети.
7.7.2. Облік результатів спільної діяльності ведеться
платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з
умовами договору, окремо від обліку господарських результатів
такого платника податку.
7.7.3. Виплата (нарахування) частини прибутку, отриманого
учасниками спільної діяльності, оподатковується за ставкою,
встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, особою,
уповноваженою вести облік результатів спільної діяльності до або
під час такої виплати.
{ Підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002, в редакції Закону
N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004, із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
7.7.4. У разі коли прибуток від спільної діяльності не
розподіляється протягом звітного періоду з метою оподаткування,
він вважається розподіленим між учасниками згідно з умовами
договору про спільну діяльність на кінець такого звітного періоду
і підлягає оподаткуванню згідно з підпунктом 7.7.3 цієї статті.
{ Підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.7.5. У разі коли протягом звітного періоду витрати,
понесені платником податку в зв'язку із проведенням спільної
діяльності, перевищують доходи, отримані від таких операцій,
балансові збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх
податкових періодів від такої спільної діяльності протягом
строків, визначених статтею 6 цього Закону.
7.7.6. Для цілей оподаткування господарські відносини між
учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі
окремих цивільно-правових договорів.
7.7.7. Порядок податкового обліку та звітності результатів
спільної діяльності встановлюється центральним податковим органом.
7.8. Оподаткування дивідендів
7.8.1. У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів
емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди,
провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав
пропорційно частці його в статутному фонді підприємства -
емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була
діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом
звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати
дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований
за правилами податкового обліку, чи ні.
{ Підпункт 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.8.2. Крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього
пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про
виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та
вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у
розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону,
нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без
зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений
авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою
дивідендів.
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової
(крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою
для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього
підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними
цінами.
Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього
податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою
покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є
резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач
дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі
сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими
законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку
іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім
платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2
статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).
Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані,
казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми
дивідендів у розмірі, встановленому відповідно державним або
місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі
підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
Якщо згідно із законодавством цей податок є складовою
частиною єдиного податку (спеціального торгового патенту), то
особа - платник такого єдиного податку (спеціального торгового
патенту) зобов'язана при виплаті дивідендів нараховувати та
сплачувати до бюджету, до якого зараховується такий єдиний податок
(вартість спеціального торгового патенту) внесок за правилами,
встановленими цим підпунктом для сплати авансового внеску з
податку на прибуток, без права застосування норм підпункту 7.8.3
цього пункту.
При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається
дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті
згідно з нормами, визначеними у першому, другому та третьому
абзацах цього підпункту, незалежно від того, чи є особа платником
податку на прибуток, чи ні.
{ Підпункт 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.8.3. Платник податку - емітент корпоративних прав, державне
некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму
нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму
авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного
періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом
7.8.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку
з податком, передбаченим пунктом 7.2 статті 7 чи пунктом 10.2
статті 10 цього Закону.
{ Підпункт 7.8.3 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.8.4. У разі коли за наслідками звітного періоду сума
податкових зобов'язань платника податку має від'ємне значення,
сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого
звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів, додається у
збільшення такого від'ємного значення.
У разі коли сума такого авансового внеску перевищує суму
податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав
за податком на прибуток такого звітного періоду, різниця
переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного
податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення
податкового зобов'язання такого наступного періоду - на зменшення
податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.
{ Підпункт 7.8.4 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.8.5. Авансовий внесок, передбачений підпунктом 7.8.2 цього
пункту, не справляється у разі виплати дивідендів у вигляді акцій
(часток, паїв), емітованих (випущених) підприємством, яке
нараховує дивіденди, за умови, що така виплата ніяким чином не
змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у
статутному фонді підприємства-емітента, незалежно від того чи були
такі акції (частки, паї) належним чином зареєстровані (відображені
у зміні до статутних документів) чи ні, а також у разі виплат
дивідендів інститутами спільного інвестування та у разі виплати
дивідендів платником податку, переважна частина доходів (більше 90
відсотків) якого отримана у вигляді дивідендів, сплачених
юридичними особами-резидентами, які перебувають під його контролем
відповідно до пункту 1.26 цього Закону.
{ Підпункт 7.8.5 пункту 7.8 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законами N 977-XIV ( 977-14 ) від 15.07.99, N 2831-III
( 2831-14 ) від 29.11.2001; в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 )
від 24.12.2002; із змінами, внесеними згідно із Законом N 398-V
( 398-16 ) від 30.11.2006 }
7.8.6. Юридичні особи - резиденти, які отримують дивіденди,
не включають їх суму до складу валового доходу (крім постійних
представництв нерезидентів).
Якщо дивіденди отримуються платником податку - резидентом з
джерелом їх виплати від нерезидента, то платник податку включає
суму отриманих дивідендів до складу валового доходу за наслідками
податкового періоду, на який припадає отримання таких дивідендів.
Порядок оподаткування дивідендів, що отримуються фізичними
особами, визначається за правилами, встановленими законом з питань
оподаткування доходів фізичних осіб.
{ Підпункт 7.8.6 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.8.7. Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому
числі нерезидентів) за акціями (іншими корпоративними правами),
які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає
виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за
суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне
право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою
оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним
оподаткуванням та включенням суми виплат до складу валових витрат
платника податку.
При цьому авансовий внесок, визначений підпунктом 7.8.2 цього
пункту, не справляється, а така виплата не підлягає оподаткуванню
як дивіденд згідно з нормами закону з питань оподаткування доходів
фізичних осіб.
{ Підпункт 7.8.7 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.8.8. Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств,
сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивідендів, є
частиною податку на прибуток підприємств та не може розцінюватися
як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх
сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 13 цього
Закону або міжнародних договорів України.
{ Підпункт 7.8.8 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.8.9. У разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією
коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник
корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна -
звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених
таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума
такого перевищення включається до складу валових доходів такого
платника податку, а від'ємна сума включається до складу його
валових витрат. При цьому такий розподіл не вважається виплатою
дивідендів.
{ Пункт 7.8 статті 7 доповнено підпунктом 7.8.9 згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.9. Оподаткування операцій з борговими вимогами та
зобов'язаннями
7.9.1. З урахуванням особливостей, встановлених цим Законом,
не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню
кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з:
отриманням платником податку фінансових кредитів від інших
осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових
кредитів, наданих платником податку іншим особам-дебіторам,
отриманням частини консолідованої іпотечної заборгованості
власниками іпотечних сертифікатів участі, заміною однієї частки
консолідованої іпотечної заборгованості на іншу; { Абзац другий
підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
залученням платником податку коштів або майна в довірче
управління, коштів у депозит (вклад), у тому числі шляхом випуску
ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з
фіксованою дохідністю), або на інші строкові чи довірчі рахунки, в
тому числі шляхом емісії (випуску) облігацій, а також поверненням
платнику податку коштів або майна з довірчого управління, а також
основної суми депозиту (вкладу), в тому числі шляхом погашення
(викупу) ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів
з фіксованою дохідністю), або з інших строкових чи довірчих
рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника
податку, в тому числі шляхом погашення облігацій; { Абзац третій
підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 в редакції Закону N 977-XIV
( 977-14 ) від 15.07.99, із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2831-III ( 2831-14 ) від 29.11.2001, N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002, в редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від
01.07.2004 }
залученням платником податку майна на підставі договору
концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову
(відповідального зберігання), а також згідно з іншими
цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права
власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6
цього пункту. { Абзац четвертий підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті
7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002 }
7.9.2. З урахуванням особливостей, встановлених цим Законом,
не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником
податку у зв'язку з:
поверненням платником податку основної суми кредиту, в тому
числі частини консолідованого іпотечного боргу при погашенні
іпотечного сертифіката участі, але не більше суми, сплаченої за
придбання такого сертифіката, іншим особам-кредиторам, а також з
наданням кредиту іншим особам-дебіторам, викупу (заміни) однієї
частки консолідованого іпотечного боргу на іншу відповідно до
закону;
поверненням платником податку коштів або майна з довірчого
управління, основної суми депозитів (вкладів), у тому числі
залучених шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів,
іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, або коштів з інших
строкових чи довірчих рахунків, у тому числі шляхом погашення
(викупу) облігацій, а також розміщенням платником податку коштів
або майна в довірче управління, коштів у депозит (вклад), у тому
числі шляхом придбання ощадних (депозитних) сертифікатів,
іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, або на інші
строкові та довірчі рахунки, відкриті на користь такого платника
податку, в тому числі шляхом придбання облігацій;
наданням платником податку майна на підставі договорів
концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову
(відповідального зберігання) або згідно з іншими
цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права
власності на таке майно іншій особі, з урахуванням положень
підпункту 7.9.6 цього пункту.
Під терміном "основна сума" слід розуміти суму наданого
кредиту або депозиту (строкових, довірчих рахунків) без урахування
процентів (фіксованих виплат, премій, виграшів), суму
консолідованого іпотечного боргу в частині, яка відповідає ціні
зобов'язання.
Текст документа взятo з сайта "Законодавство України"
{ Підпункт 7.9.2 пункту 7.9 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законами N 977-XIV ( 977-14 ) від 15.07.99, N 2831-III
( 2831-14 ) від 29.11.2001, N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002, в
редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.9.3. За процентними цінними паперами, емітованими платником
податку, суми процентів включаються до складу його валових витрат
у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути
здійснена виплата таких процентів. За дисконтними цінними
паперами, емітованими платником податку, балансові збитки від їх
розміщення відносяться до складу його валових витрат у податковий
період, протягом якого відбулося погашення (викуп) таких цінних
паперів.
Платник податку, який здійснює довірчі операції з коштами або
майном довірителя, відносить до складу своїх валових доходів
кінцевий фінансовий результат такої довірчої операції, який
визначається за наслідками податкового періоду, протягом якого
здійснюється повернення довірителю частини доходу, фактично
отриманого довіреною особою від операцій з розміщення коштів або
майна такого довірителя, та дорівнює винагороді за здійснення
таких довірчих операцій, яка утримується на користь довіреної
особи за рахунок виплати такого доходу.
{ Підпункт 7.9.3 пункту 7.9 статті 7 в редакції Закону N 977-XIV
( 977-14 ) від 15.07.99 }
7.9.4. Оподаткування операцій з безстроковими цінними
паперами здійснюється у порядку, передбаченому для оподаткування
дивідендів.
Дія цього підпункту не поширюється на цінні папери, що
засвідчують корпоративні права.
Безстрокові цінні папери - це цінні папери, які не мають
встановленого строку погашення чи мають строк погашення більш як
10 років з моменту їх емісії (випуску) або згідно з умовами емісії
передбачають право емітента приймати одноособове рішення про
продовження строку погашення (ліквідації) таких цінних паперів,
незалежно від загального строку дії таких цінних паперів.
Витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням
безстрокових цінних паперів, до валових витрат не включаються і
підлягають амортизації як нематеріальні активи згідно із статтею 8
цього Закону. Дія цього підпункту не поширюється на цінні папери,
що засвідчують корпоративні права.
7.9.5. При відчуженні майна, заставленого з метою
забезпечення повної суми боргової вимоги, валові витрати та валові
доходи заставодавця та заставодержателя визначаються у такому
порядку:
відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до
продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження, а
основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що
залишилися неповернутими кредитору (гаранту), - ціною продажу
такої застави;
якщо згідно з умовами договору або закону об'єкт застави
відчужується у власність заставодержателя у рахунок погашення
боргових зобов'язань, таке відчуження прирівнюється до купівлі
заставодержателем такого об'єкта застави у податковий період
такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї
процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту), -
ціною придбання такої застави;
якщо кредитор у подальшому продає об'єкт застави іншим
особам, його доходи або збитки визнаються у загальному порядку;
якщо згідно з умовами договору або закону об'єкт застави з
метою погашення боргових зобов'язань підлягає продажу на аукціоні
(публічних торгах), валові доходи і валові витрати
заставодержателя визначаються у порядку, встановленому підпунктом
12.3.4 цього Закону та Законом України "Про заставу" ( 2654-12 ).
Порядок надання та погашення боргових зобов'язань,
забезпечених заставою, встановлюється відповідним законодавством.
7.9.6. Оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у
такому порядку:
передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює
податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому
орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує
суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за
наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке
нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування
операцій з оренди землі та жилих приміщень;
передання майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей
оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої
передачі. При цьому орендодавець збільшує валові доходи, а у разі
передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання
перебувало у складі основних фондів орендодавця, - змінює
відповідну групу основних фондів згідно з правилами, визначеними
статтею 8 цього Закону для їх продажу, а орендар збільшує
відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта фінансового
лізингу (без урахування процентів або комісій, нарахованих або
таких, що будуть нараховані на вартість об'єкта фінансового
лізингу, відповідно до договору) за наслідками податкового
періоду, в якому відбувається таке передання. При нарахуванні
лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар
збільшує валові витрати на таку частину лізингового платежу, яка
дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість
об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового
платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості
об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в
якому здійснюється таке нарахування. У разі коли у майбутніх
податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу
орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке
передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного
продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за звичайною ціною,
діючою на момент такого зворотного продажу, але не менше первісної
вартості такого основного фонду, зменшеної на суму нарахованої
амортизації, згідно з нормами статті 8 цього Закону. У разі коли
вартість об'єкта фінансового лізингу, що вперше вводиться в
експлуатацію, визначається договором у сумі, що є меншою вартості
витрат на його придбання або спорудження, податковий орган має
право провести позачергову перевірку для визначення рівня
звичайної ціни;
передання в оренду житлового фонду або землі здійснюється за
правилами оперативного лізингу.
{ Пункт 7.9 статті 7 доповнено підпунктом 7.9.6 згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.9.7. З метою оподаткування платник податку веде облік
фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу
(передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі
за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої
особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими
цивільно-правовими договорами.
При першому відступленні зобов'язань валові витрати, понесені
платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі
договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими
виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі
фактичної заборгованості за основним боргом, процентами та іншими
платежами за договором за умови, що такі проценти та платежі були
включені до складу валового доходу в попередніх податкових
періодах відповідно до вимог цього Закону, а за іншими
цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної
заборгованості, що відступається. До складу валових доходів
включається сума коштів або вартість інших активів, отримана
платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а
також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така
заборгованість була включена до складу валових витрат згідно з
вимогами цього Закону.
Якщо доходи, отримані платником податку від наступного
відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або
від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені
таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань
третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу
валового доходу платника податку.
Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права
вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи,
отримані таким платником податку від наступного відступлення права
вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання
вимоги боржником, отримані збитки не включаються до складу валових
витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших
операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги
зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані
послуги третьої особи.
{ Пункт 7.9 статті 7 доповнено підпунктом 7.9.7 згідно із Законами
N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009, N 1533-VI ( 1533-17 ) від
23.06.2009 }
7.10. Порядок оподаткування доходів від виконання
довгострокових договірних зобов'язань
7.10.1. Платник податку може вибрати особливий порядок
оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за
довгостроковим договором (контрактом).
7.10.2. Під терміном "довгостроковий договір (контракт)" слід
розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку
або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу
основних фондів замовника або складових частин таких основних
фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з
таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг
типу "інжиніринг", науково-дослідних і дослідно-конструкторських
робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується
завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших
витрат або отримання авансу (передоплати).
7.10.3. Виконавець самостійно визначає доходи і витрати,
нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із
виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи
оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.
7.10.4. Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового
договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних
витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються
виконавцем при виконанні довгострокового контракту.
7.10.5. Доход виконавців у звітному періоді визначається як
добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору
(контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового
контракту.
7.10.6. Витрати виконавця у звітному періоді визначаються на
рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із
виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному
періоді.
7.10.7. Витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем
довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду,
включаються до складу валових витрат або валових доходів такого
виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених
підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 цієї статті.
7.10.8. Для цілей оподаткування суми авансів або передоплат,
отриманих виконавцем довгострокового договору (контракту),
відносяться до складу валового доходу такого виконавця виключно у
межах сум, визначених згідно із підпунктом 7.10.5 цього пункту.
{ Підпункт 7.10.8 пункту 7.10 статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.10.9. Після завершення довгострокового договору (контракту)
виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов'язань,
попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового
періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору
(контракту), визначаючи фактичний коефіцієнт виконання
довгострокового договору (контакту) як співвідношення витрат
відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних
витрат, понесених (нарахованих) виконавцем при виконанні
довгострокового договору (контракту), та доход таких періодів як
добуток кінцевої договірної ціни об'єкта довгострокового договору
(контракту) на фактичний коефіцієнт виконання довгострокового
договору (контракту).
У разі коли за наслідками перерахунку виявляється, що платник
податку завищив або занизив суму податкових зобов'язань,
розраховану за наслідками будь-якого попереднього податкового
періоду протягом виконання довгострокового договору (контракту),
зазначене завищення або заниження враховується відповідно у
зменшенні або збільшенні валового доходу такого платника податку в
податковому періоді завершення довгострокового договору
(контракту) із застосуванням до суми визначеної різниці процента,
що дорівнює 120 відсоткам ставки Національного банку України, що
діяла на момент здійснення такого перерахунку, за строк дії такої
переплати чи недоплати.
При цьому відлік строку позовної давності починається з
податкового періоду, в якому завершується довгостроковий договір
(контракт).
7.10.10. Податкові звіти щодо результатів діяльності
виконавця довгострокового договору (контракту) за наслідками
кожного податкового періоду надаються податковому органу за
формою, що встановлюється центральним податковим органом.
7.10.11. У разі якщо об'єкт довгострокового контракту
відноситься до основних фондів замовника, замовник у порядку,
визначеному у статті 8 цього Закону, збільшує балансову вартість
відповідної групи основних фондів на суму коштів, матеріальних або
нематеріальних активів, що підлягають амортизації, які надані
виконавцю у вигляді авансів (передоплати) або вартості об'єкта
довгострокового договору (контракту) чи його частини, що передані
на баланс замовника.
У разі якщо об'єкт довгострокового договору (контракту) не
відноситься до складу основних фондів замовника, замовник збільшує
валові витрати звітного періоду на суму коштів, матеріальних або
нематеріальних активів, наданих виконавцю у вигляді авансів
(передоплати) або вартості об'єкта довгострокового договору
(контракту) чи його частини, переданих на баланс замовника у
такому звітному періоді.
{ Підпункт 7.10.11 в редакції Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 }
7.10.12. Підпункти 7.10.3 - 7.10.8 цієї статті застосовуються
також для визначення доходів і витрат відповідних звітних періодів
від операцій з передплати періодичних видань, оперативного лізингу
(оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень у разі
попередньої оплати таких операцій на строк, що перевищує звітний
період.
У таких випадках норми підпункту 7.10.9 не застосовуються.
7.11. Оподаткування неприбуткових установ і організацій
7.11.1. Ця стаття застосовується до неприбуткових установ і
організацій, які є:
а) органами державної влади України, органами місцевого
самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що
утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;
{ До 1 квітня 2001 року правами благодійних організацій,
визначених Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий
податок з громадян" ( 13-92 ), користуються неприбуткові
організації, визначені в абзаці "а" підпункту 7.11.1 пункту 7.11
статті 7 (крім політичних партій, їх блоків або об'єднань) згідно
із Законом N 2136-III ( 2136-14 ) від 07.12.2000 }
б) благодійними фондами і благодійними організаціями,
створеними у порядку, визначеному законом для проведення
благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями,
створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої,
аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової
діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями,
громадськими організаціями інвалідів та їх місцевими осередками,
створеними згідно з Законом України "Про об'єднання громадян",
науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами
III-IV рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру
наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідниками,
музеями-заповідниками; { Абзац "б" підпункту 7.11.1 пункту 7.11
статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 639/97-ВР від
18.11.97, N 285-XIV ( 285-14 ) від 01.12.98, N 1805-III
( 1805-14 ) від 08.06.2000 - набирає чинності з 1 січня 2001 року,
N 2136-III ( 2136-14 ) від 07.12.2000, N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002 }
в) пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у
порядку, визначеному законом;
г) іншими, ніж визначені у абзаці "б" цього підпункту
юридичними особами, діяльність яких не передбачає одержання
прибутку згідно з нормами відповідних законів;
д) спілками, асоціаціями та іншими об'єднаннями юридичних
осіб, створеними для представлення інтересів засновників, що
утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не
проводять господарської діяльності, за винятком отримання пасивних
доходів; { Абзац "д" підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 із
змінами, внесеними згідно із Законами N 639/97-ВР від 18.11.97,
N 2866-III ( 2866-14 ) від 29.11.2001 - набуває чинності з
01.01.2002 року }
е) релігійними організаціями, зареєстрованими у порядку,
передбаченому законом;
є) житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями
співвласників багатоквартирних будинків, створеними у порядку,
визначеному законом; { Підпункт 7.11.1 пункту 7.11 статті 7
доповнено абзацом "є" згідно із Законом N 2866-III ( 2866-14 ) від
29.11.2001 - набуває чинності з 01.01.2002 року }
{ До 1 квітня 2001 року правами благодійних організацій,
визначених Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий
податок з громадян" ( 13-92 ), користуються неприбуткові
організації, визначені в абзаці "е" підпункту 7.11.1 пункту 7.11
статті 7 (крім політичних партій, їх блоків або об'єднань) згідно
із Законом N 2136-III ( 2136-14 ) від 07.12.2000 }
ж) професійними спілками, їх об'єднаннями та організаціями
профспілок, утвореними в порядку, визначеному законом; { Підпункт
7.11.1 пункту 7.11 статті 7 доповнено абзацом "ж" згідно із
Законом N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003 }
з) асоціаціями, іншими добровільними об'єднаннями органів
місцевого самоврядування, зареєстрованими в порядку, визначеному
законом. { Підпункт 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 доповнено абзацом
"з" згідно із Законом N 1275-VI ( 1275-17 ) від 16.04.2009 }
7.11.2. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених у абзаці "а" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді:
коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді
безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;
пасивних доходів;
коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових
організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у
тому числі доходів державних професійно-технічних навчальних
закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів
(виконання робіт, надання послуг), пов'язаних з їх основною,
статутною діяльністю; { Абзац четвертий підпункту 7.11.2 пункту
7.11 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1158-IV
( 1158-15 ) від 15.10.2003 }
дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого
бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у
тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що
надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов
міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні
послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через
них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження
рівня таких цін. { Підпункт 7.11.2 пункту 7.11 статті 7 доповнено
абзацом згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.11.3. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених у абзаці "б" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді:
коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді
безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;
пасивних доходів;
коштів або майна, які надходять таким неприбутковим
організаціям, від проведення їх основної діяльності, з урахуванням
положень підпункту 7.11.11 цієї статті;
дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого
бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у
тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що
надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов
міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні
послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через
них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження
рівня таких цін. { Підпункт 7.11.3 пункту 7.11 статті 7 доповнено
абзацом згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.11.4. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених у абзаці "в" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді:
коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів
у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків
на інші потреби, передбачені законодавством; { Абзац другий
підпункту 7.11.4 пункту 7.11 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі
пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних
спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників
фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань;
{ Абзац третій підпункту 7.11.4 пункту 7.11 статті 7 в редакції
Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого
бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у
тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що
надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов
міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні
послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через
них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження
рівня таких цін. { Підпункт 7.11.4 пункту 7.11 статті 7 доповнено
абзацом згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.11.5. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених у абзаці "г" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді коштів або майна, які надходять таким неприбутковим
організаціям від проведення їх основної діяльності та у вигляді
пасивних доходів;
дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого
бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у
тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що
надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов
міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні
послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через
них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження
рівня таких цін. { Підпункт 7.11.5 пункту 7.11 статті 7 доповнено
абзацом згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.11.6. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених у абзаці "д" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді:
разових або періодичних внесків засновників та членів;
{ Абзац другий підпункту 7.11.6 пункту 7.11 статті 7 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
пасивних доходів;
дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого
бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у
тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що
надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов
міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні
послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через
них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження
рівня таких цін. { Підпункт 7.11.6 пункту 7.11 статті 7 доповнено
абзацом згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.11.7. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених у абзаці "е" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді:
коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді
безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;
будь-яких інших доходів від надання культових послуг, а також
пасивних доходів.
Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених в абзаці "є" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді внесків, коштів або майна, які надходять таким
неприбутковим організаціям для забезпечення потреб їх основної
діяльності, та у вигляді пасивних доходів. { Підпункт 7.11.7
пункту 7.11 статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом
N 2866-III ( 2866-14 ) від 29.11.2001 - набуває чинності з
01.01.2002 року }
Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених в абзаці "ж" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді членських внесків, відрахувань коштів підприємств,
установ, організацій на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу
роботу, безповоротної фінансової допомоги чи добровільних
пожертвувань і пасивних доходів. { Підпункт 7.11.7 пункту 7.11
статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 1096-IV ( 1096-15 )
від 10.07.2003 }
7.11.8. Доходи або майно неприбуткових організацій, за
винятком неприбуткових організацій, визначених у абзацах "а" та
"в" підпункту 7.11.1, не підлягають розподілу між їх засновниками,
учасниками або членами та не можуть використовуватися для вигоди
будь-якого окремого засновника, учасника або члена такої
неприбуткової організації, її посадових осіб (крім оплати їх праці
та відрахувань на соціальні заходи). { Абзац перший підпункту
7.11.8 пункту 7.11 статті 7 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003 }
Доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "а"
підпункту 7.11.1, у тому числі доходи закладів і установ освіти,
науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ та
реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають
відповідну ліцензію, які утримуються за рахунок бюджету,
зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на
утримання таких неприбуткових організацій і використовуються
виключно на фінансування видатків такого кошторису (включаючи
фінансування виробничої діяльності згідно з їх статутами),
розрахованого та затвердженого у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України. { Абзац другий підпункту 7.11.8 пункту 7.11
статті 7 в редакції Закону N 639/97-ВР від 18.11.97, із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2772-IV ( 2772-15 ) від 07.07.2005 }
У разі коли за наслідками звітного (податкового) року доходи
кошторису на утримання зазначених організацій перевищують суму
визначених кошторисом витрат, сума перевищення враховується у
складі кошторису наступного року. { Абзац третій підпункту 7.11.8
пункту 7.11 статті 7 в редакції Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 }
При цьому з суми перевищення доходів над витратами зазначених
неприбуткових організацій податок на прибуток, передбачений у
пункті 10.1 статті 10 цього Закону, не сплачується. { Абзац
четвертий підпункту 7.11.8 пункту 7.11 статті 7 в редакції Закону
N 639/97-ВР від 18.11.97 }
Перелік платних послуг, які можуть надаватись зазначеними
закладами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "в"
підпункту 7.11.1, розподіляються виключно між їх засновниками
(учасниками) у порядку, встановленому відповідним законодавством.
7.11.9. У разі коли доходи неприбуткових організацій,
отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, визначених
підпунктом 7.11.5, на кінець першого кварталу наступного за
звітним року перевищують 25 відсотків загальних валових доходів,
отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така
неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок з
нерозподіленої суми прибутку за ставкою, встановленою пунктом 10.1
статті 10 цього Закону, до суми такого перевищення. Внесення до
бюджету зазначеного податку здійснюється за результатами першого
кварталу наступного за звітним року у строки, встановлені для
інших платників податку. { Абзац перший підпункту 7.11.9 пункту
7.11 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
Незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі
коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж
визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту,
така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на
прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких
інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням
таких доходів, але не вище суми таких доходів.
При підрахунку суми перевищення доходів над витратами згідно
із абзацом першим цього підпункту, а також при визначенні сум
оподатковуваного прибутку згідно із абзацом другим цього підпункту
сума амортизаційних відрахувань не враховується.
{ Підпункт 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 в редакції Закону N
639/97-ВР від 18.11.97 }
7.11.10. З метою оподаткування центральний податковий орган
веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільняються від
оподаткування згідно з положеннями цієї статті.
Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється у
порядку, передбаченому відповідним законодавством.
7.11.11. У разі ліквідації неприбуткової організації її
активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації
відповідного виду або зараховані до доходу бюджету. У разі
ліквідації недержавного пенсійного фонду його активи підлягають
розподілу відповідно до закону, що регулює питання недержавного
пенсійного забезпечення. { Абзац перший підпункту 7.11.11 пункту
7.11 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Активи неприбуткової організації, визначеної в абзаці "ж"
підпункту 7.11.1, у разі її ліквідації (саморозпуску) повинні бути
використані відповідно до закону про таку організацію з
урахуванням положень підпункту 7.11.8. { Підпункт 7.11.11 пункту
7.11 статті 7 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1096-IV
( 1096-15 ) від 10.07.2003 }
7.11.12. Центральний податковий орган встановлює порядок
обліку і подання податкової звітності про використання коштів
неприбуткових організацій (неприбуткових організацій, визначених в
абзаці "ж" підпункту 7.11.1, у частині обліку і подання податкової
звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує
питання про виключення організацій з реєстру неприбуткових
організацій і оподаткування їх доходів у разі порушення ними
положень цього Закону та інших законодавчих актів про неприбуткові
організації. Рішення центрального податкового органу можуть бути
оскаржені в судовому порядку. { Абзац перший пункту 7.11.12 пункту
7.11 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1096-IV
( 1096-15 ) від 10.07.2003 }
Набуття статусу неприбуткової організації здійснюється при
її первісній реєстрації. Перереєстрація такої неприбуткової
організації у випадках, передбачених законом, здійснюється без
справляння будь-якої плати з такої неприбуткової організації.
{ Підпункт 7.11.12 пункту 7.11 статті 7 доповнено абзацом згідно
із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.11.13. Під терміном "державні послуги" слід розуміти
будь-які платні послуги, обов'язковість отримання яких
встановлюється законодавством та які надаються фізичним чи
юридичним особам органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування та створеними ними установами і організаціями, що
утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів. До терміну
"державні послуги" не включаються податки, збори (обов'язкові
платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ).
Під терміном "пасивні доходи" слід розуміти доходи, отримані
у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань,
а також роялті.
Під терміном "основна діяльність" слід розуміти діяльність
неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги,
просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших подібних
послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціального
самозабезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди, кредитні
спілки та інші подібні організації). До основної діяльності також
включається продаж неприбутковою організацією товарів (послуг),
які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено
таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов'язаними з її
основною діяльністю, якщо ціна таких товарів (послуг) є нижчою за
звичайну або коли така ціна регулюється державою. До основної
діяльності не включаються операції з надання товарів (послуг)
неприбутковими організаціями, визначеними в абзацах "в" - "д"
підпункту 7.11.1 цього пункту, особам іншим, ніж засновники
(члени, учасники) таких організацій. Кабінет Міністрів України
може вводити тимчасові обмеження щодо поширення норм цього пункту
на продаж неприбутковими організаціями окремих товарів чи послуг у
разі коли такий продаж загрожує або суперечить правилам
конкуренції на ринку визначеного товару, при існуванні достатніх
доказів, наданих особами, які оподатковуються цим податком, та
надають аналогічні товари (послуги), про таке порушення. Статутні
документи неприбуткових організацій мають містити вичерпний
перелік видів їх діяльності. { Абзац третій підпункту 7.11.13
пункту 7.11 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 639/97-ВР від 18.11.97; в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 )
від 24.12.2002; дію другого речення абзацу третього підпункту
7.11.13 пункту 7.11 статті 7 зупинено на 2004 рік згідно із
Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003; із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004;
дію другого речення абзацу третього підпункту 7.11.13 пункту 7.11
статті 7 зупинено на 2005 рік згідно із Законами N 2285-IV
( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
7.11.14. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, отримані у вигляді коштів як третейський збір.
{ Пункт 7.11 статті 7 доповнено підпунктом 7.11.14 згідно із
Законом N 1701-IV ( 1701-15 ) від 11.05.2004, в редакції Закону
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
7.12. Особливості оподаткування підприємств та організацій
громадських організацій інвалідів
7.12.1. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств
та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів
і є їх повною власністю, отриманий від продажу товарів (робіт,
послуг), крім підакцизних товарів, послуг з поставки підакцизних
товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації),
поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових
договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати
поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи без
передання права власності на такі товари, та прибутку, одержаного
від грального бізнесу, де протягом попереднього звітного
(податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне
місце роботи, становить не менше 50 відсотків середньооблікової
чисельності штатних працівників облікового складу за рік за умови,
що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного
періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату
праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва
(обігу).
Зазначені підприємства та організації громадських організацій
інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу
на право користування такою пільгою, який надається міжвідомчою
Комісією з питань діяльності підприємств та організацій
громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України
"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
( 875-12 ).
У разі порушення вимог цієї статті зазначені громадські
організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов'язані
сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з
урахуванням рівня інфляції, а також штраф згідно із законом.
Підприємства та організації, на які поширюється дія цього
підпункту, реєструються у відповідному органі податкової служби в
порядку, передбаченому для платників цього податку.
{ Підпункт 7.12.1 пункту 7.12 статті 7 вредакції Закону N 2960-IV
( 2960-15 ) від 06.10.2005 }
{ Пункт 7.12 статті 7 в редакції Закону N 1926-III ( 1926-14 ) від
13.07.2000 }
7.13. Особливості оподаткування окремих платників податку
7.13.1. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств,
отриманий від продажу на митній території України спеціальних
продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямований
на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін
таких продуктів.
Перелік спеціальних продуктів дитячого харчування
( 859-97-п ) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
{ Підпункт 7.13.1 пункту 7.13 статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
7.13.2. На період підготовки до зняття і зняття з
експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення
об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему звільняється від
оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС, якщо ці кошти
використовуються на фінансування робіт з підготовки до зняття і
зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта
"Укриття" на екологічно безпечну систему.
У разі порушення цільового використання коштів платник
податку зобов'язаний визначити прибуток, не оподаткований у
зв'язку з наданням податкових пільг, та оподаткувати його у
поточному податковому періоді, а також сплатити пеню у розмірах та
за період, визначені законодавством України.
{ Пункт 7.13 статті 7 доповнено підпунктом 7.13.2 згідно із
Законом N 309-XIV ( 309-14 ) від 11.12.98 }
7.13.3. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств,
отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається
на безоплатній та безповоротній основі або за рахунок коштів, які
передбачаються в державному бюджеті як внесок України до
Чорнобильського фонду "Укриття" для реалізації міжнародної
програми - Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття"
відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським
банком реконструкції та розвитку ( 996_004 ), для подальшої
експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків
Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об'єкта "Укриття"
на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту
персоналу Чорнобильської АЕС. { Абзац перший підпункту 7.13.3
статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 722-XIV
( 722-14 ) від 03.06.99, N 856-IV ( 856-15 ) від 22.05.2003 }
У разі порушення цільового використання міжнародної технічної
допомоги одержувач її зобов'язаний збільшити податкові
зобов'язання, а також сплатити пеню, нараховану на суму отриманих
пільг, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного
банку України, що діяла на день збільшення зобов'язань, та за
період від дати отримання пільг до дати збільшення зобов'язань у
встановленому законодавством порядку.
{ Пункт 7.13 статті 7 доповнено підпунктом 7.13.3 згідно із
Законом N 309-XIV ( 309-14 ) від 11.12.98 }
{ Підпункт статті 7 виключено на підставі Закону N 722-XIV
( 722-14 ) від 03.06.99 }
{ Підпункт 7.13.4 пункту 7.13 статті 7 виключено на підставі
Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
{ Підпункт 7.13.5 пункту 7.13 статті 7 виключено на підставі
Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
{ Підпункт 7.13.6 пункту 7.13 статті 7 виключено на підставі
Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.13.7. Тимчасово, до 1 січня 2015 року звільняється від
оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій,
підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з
виготовлення на території України книжкової продукції, крім
продукції еротичного характеру. { Абзац перший підпункту 7.13.7
пункту 7.13 статті 7 в редакції Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від
25.03.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 521-VI
( 521-17 ) від 18.09.2008 }
Суми коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових
пільг, спрямовуються суб'єктом господарської діяльності -
платником податків на переоснащення видавничо-поліграфічної бази,
розроблення і запровадження новітніх технологій, розширення
виробництва книжкової продукції в порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України.
{ Пункт 7.13 статті 7 доповнено підпунктом 7.13.7 згідно із
Законом N 601-IV ( 601-15 ) від 06.03.2003, в редакції Закону
N 1300-IV ( 1300-15 ) від 20.11.2003 }
{ Дію підпункту 7.13.7 пункту 7.13 статті 7 зупинено на 2004 рік
згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003; дію
підпункту 7.13.7 пункту 7.13 статті 7 відновлено згідно із Законом
N 1801-IV ( 1801-15 ) від 17.06.2004 }
{ Підпункт 7.13.8 пункту 7.13 статті 7 виключено на підставі
Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.13.8. Звільняється від оподаткування прибуток державних
підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український
дитячий центр "Молода гвардія" від провадження діяльності з
оздоровлення та відпочинку дітей.
{ Пункт 7.13 статті 7 доповнено підпунктом 7.13.8 згідно із
Законом N 906-VI ( 906-17 ) від 03.02.2009 }
7.13.9. Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняється від
оподаткування прибуток підприємств, отриманий ними від
господарської діяльності з видобування та використання газу
(метану) вугільних родовищ, яка здійснюється відповідно до Закону
України "Про газ (метан) вугільних родовищ" ( 1392-17 ).
Суми коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкової
пільги, спрямовуються платником податку на збільшення обсягів
виробництва, переоснащення матеріально-технічної бази,
запровадження новітніх технологій, пов'язаних з діяльністю з
видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ.
Порядок цільового використання вивільнених від оподаткування
коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі порушення вимог щодо цільового використання коштів
платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з
податку на прибуток за результатами податкового періоду, на який
припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану
відповідно до закону.
{ Пункт 7.13 статті 7 доповнено підпунктом 7.13.9 згідно із
Законом N 1392-VI ( 1392-17 ) від 21.05.2009 }
7.13.10. Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня
2010 року звільняється від оподаткування прибуток виробників
біопалива, отриманий від продажу біопалива.
{ Пункт 7.13 статті 7 доповнено підпунктом 7.13.10 згідно із
Законом N 1391-VI ( 1391-17 ) від 21.05.2009 }
( Teкст взято з сайту Верховної Ради України )
7.13.11. Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня
2010 року звільняється від оподаткування:
прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з
одночасного виробництва електричної і теплової енергії та/або
виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів
палива;
прибуток виробників техніки, обладнання, устаткування,
визначених статтею 7 Закону України "Про альтернативні види
палива" ( 1391-14 ), для виготовлення та реконструкції технічних
та транспортних засобів, у тому числі самохідних
сільськогосподарських машин, та енергетичних установок, що
споживають біологічні види палива, одержаний від продажу
зазначених техніки, обладнання та устаткування, що були вироблені
на території України. Суми коштів, вивільнених у зв'язку з
наданням податкової пільги, спрямовуються платником податку на
здешевлення вартості продукції. У разі порушення вимог щодо
цільового використання коштів платник податку зобов'язаний
визначити прибуток, неоподатковуваний у зв'язку з наданням
податкової пільги, та оподаткувати його в поточному періоді, а
також сплатити пеню у розмірах та за період, визначених
законодавством України.
{ Пункт 7.13 статті 7 доповнено підпунктом 7.13.11 згідно із
Законом N 1391-VI ( 1391-17 ) від 21.05.2009 }
{ Пункт 7.14 статті 7 виключено на підставі Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.15. Порядок віднесення спеціальних продуктів дитячого
харчування до продукції власного виробництва, що передбачено
підпунктом 7.13.1 цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів
України. { Абзац перший пункту 7.15 статті 7 в редакції Закону
N 607/97-ВР від 04.11.97 }
Податкова звітність підприємств, обумовлених пунктами 7.12,
7.13 цієї статті, здійснюється у порядку, встановленому
центральним податковим органом. { Абзац другий пункту 7.15 статті
7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 )
від 01.07.2004 }
7.16. Не включаються до валових доходів кошти, отримані
Державною адміністрацією залізничного транспорту України
(Укрзалізницею), а також залізницями від підприємств, організацій
та їх структурних підрозділів, які перебувають у функціональному
підпорядкуванні Укрзалізниці та залізниць, що перераховуються ними
за рахунок чистого прибутку, який залишається в розпорядженні
таких підприємств за результатами звітного періоду після сплати
всіх зобов'язань, у тому числі податків, зборів (обов'язкових
платежів), строк погашення яких настав.
У разі коли за рішенням Укрзалізниці здійснюється передача
рухомого складу залізничного транспорту загального користування
від одного підрозділу залізниці іншому або від однієї залізниці
іншій, балансова вартість відповідної групи основних фондів,
передбачених статтею 8 цього Закону, не змінюється, а така
передача не вважається операцією з безоплатної передачі товарів
(робіт, послуг) і не збільшує валових доходів платника податку.
7.17. Особливості оподаткування прибутку, отриманого від
виконання угоди про розподіл продукції
Установити, що оподаткування прибутку, одержаного платником
податку від виконання угоди про розподіл продукції, здійснюється з
урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про угоди
про розподіл продукції" ( 1039-14 ).
{ Статтю 7 доповнено пунктом 7.17 згідно із Законом N 1807-III
( 1807-14 ) від 08.06.2000 }
{ Пункт 7.18 статті 7 виключено на підставі Закону N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
{ Пункт 7.19 статті 7 виключено на підставі Закону N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
7.20. Платники податку, зазначені у пунктах 7.11, 7.13,
7.21 цієї статті, ведуть окремий облік доходів, які не включаються
до складу валових доходів або звільняються від оподаткування
згідно з нормами зазначених пунктів. При цьому: { Абзац перший
пункту 7.20 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002, N 760-V ( 760-16 ) від
16.03.2007 - зміни діють протягом п'яти років з моменту отримання
першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності
виробництва }
до складу валових витрат таких платників податку не
включаються витрати, понесені у зв'язку із одержанням таких
звільнених доходів;
балансова вартість покупних товарів, матеріалів, сировини,
комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у
незавершеному виробництві та залишках готової продукції, які
використовуються для одержання таких звільнених доходів, не бере
участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості згідно
із пунктом 5.9 статті 5 цього Закону;
сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну
групу основних фондів, що використовуються для отримання таких
звільнених доходів, не враховується у зменшенні скоригованого
валового доходу згідно із пунктом 3.1 статті 3 цього Закону. У
разі коли основні фонди використовуються як для одержання
звільнених доходів, так і для інших доходів, які підлягають
включенню до складу валових доходів згідно з цим Законом на
загальних підставах, скоригований валовий дохід платника податку
підлягає зменшенню на частку загальної суми нарахованих
амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми
нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума
доходів, що підлягає включенню до складу валових доходів згідно з
цим Законом на загальних підставах, відноситься до загальної суми
валових доходів з урахуванням звільнених.
У такому ж порядку ведеться окремий облік результатів
фінансово-господарської діяльності за доходами, які враховуються у
визначенні об'єкта оподаткування, що оподатковується за ставкою
нижчою, ніж визначена у пункті 10.1 статті 10 цього Закону.
{ Статтю 7 доповнено пунктом 7.20 згідно із Законом N 2410-III
( 2410-14 ) від 17.05.2001, із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
7.21. Звільняється від оподаткування:
7.21.1. Прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній
території України таких видів товарів власного виробництва за
переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України:
устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних
джерелах енергії;
енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів,
експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання
паливно-енергетичних ресурсів;
засобів вимірювання, контролю та управління витратами
паливно-енергетичних ресурсів;
устаткування для виробництва альтернативних видів палива.
Суми коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкової
пільги, спрямовуються платником податку на збільшення обсягів
виробництва. У разі порушення цільового використання коштів
платник податку зобов'язаний визначити прибуток, неоподаткований у
зв'язку з наданням податкової пільги, та оподаткувати його у
поточному періоді, а також сплатити пеню у розмірах та за період,
що визначені законодавством України.
7.21.2. Прибуток підприємств, що включені до Державного
реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються
розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих
заходів та енергоефективних проектів, але в сумі не більш як 50
відсотків суми прибутку, що підлягає оподаткуванню.
До Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які
займаються розробкою, впровадженням та використанням
енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів,
включаються підприємства, установи, організації, які включені до
галузевих програм з енергозбереження та за результатами проведення
експертизи органами Державної інспекції з енергозбереження
отримали висновок про відповідність енергозберігаючих заходів та
енергоефективних проектів, що вже впроваджені або знаходяться на
стадії розробки та впровадження, критеріям енергозбереження та
включені до галузевих програм енергозбереження.
Ведення Державного реєстру підприємств, установ, організацій,
які займаються розробкою, впровадженням та використанням
енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів,
покладається на Національне агентство України з питань
забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
Порядок включення підприємств до Державного реєстру підприємств,
установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та
використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних
проектів, затверджується Національним агентством України з питань
забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
{ Статтю 7 доповнено пунктом 7.21 згідно із Законом N 760-V
( 760-16 ) від 16.03.2007 - зміни діють протягом п'яти років з
моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення
енергоефективності виробництва }
Стаття 8. Амортизація
8.1. Визначення амортизації
8.1.1. Під терміном "амортизація" основних фондів і
нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат
на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення
скоригованого прибутку платника податку у межах норм
амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
З метою оподаткування амортизація поділяється на звичайну,
бонусну та прискорену. { Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8
доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1814-VI ( 1814-17 )
від 20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з податкового
періоду, на який припадає день опублікування Закону N 1814-VI
( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
Звичайною вважається амортизація основного фонду, що
здійснюється за нормами, встановленими підпунктом 8.6.1 пункту 8.6
цієї статті. { Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 доповнено
абзацом третім згідно із Законом N 1814-VI ( 1814-17 ) від
20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з податкового
періоду, на який припадає день опублікування Закону N 1814-VI
( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
Бонусною вважається амортизація основного фонду, яка
передбачає віднесення частки витрат на його придбання
(спорудження) до складу валових витрат платника податку та
подальшої амортизації частки витрат, що залишається після такого
віднесення (залишкової вартості основного фонду), за загальними
правилами та нормами, встановленими у підпункті 8.6.1 пункту 8.6
цієї статті. { Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 доповнено
абзацом четвертим згідно із Законом N 1814-VI ( 1814-17 ) від
20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з податкового
періоду, на який припадає день опублікування Закону N 1814-VI
( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
Прискореною вважається амортизація основного фонду, що
здійснюється за подвійними нормами, встановленими у підпункті
8.6.1 пункту 8.6 цієї статті (крім основного фонду групи 4). У
разі застосування прискореної амортизації податковий облік
основного фонду ведеться окремо у підгрупі відповідної групи
основних фондів у розрізі норм такої прискореної амортизації.
{ Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 доповнено абзацом п'ятим
згідно із Законом N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма
змін застосовується починаючи з податкового періоду, на який
припадає день опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від
20.01.2010 }
Підстави для застосування бонусної або прискореної
амортизації визначаються виключно цим Законом. Якщо в інших
податкових законах вживається термін "амортизація", то вона
вважається звичайною. { Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8
доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 1814-VI ( 1814-17 )
від 20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з податкового
періоду, на який припадає день опублікування Закону N 1814-VI
( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
Якщо платник податку, який прийняв рішення про застосування
бонусної або прискореної амортизації основного фонду, в подальшому
продає (відчужує) або передає його у фінансовий лізинг (оренду),
то покупець (отримувач) такого основного фонду застосовує
стандартні (загальні) норми амортизації (звичайну амортизацію),
визначені у підпункті 8.6.1 пункту 8.6 цієї статті. { Підпункт
8.1.1 пункту 8.1 статті 8 доповнено абзацом сьомим згідно із
Законом N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін
застосовується починаючи з податкового періоду, на який припадає
день опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
Якщо до одного й того самого основного фонду можуть бути
застосовані різні норми бонусної амортизації у зв'язку з його
одночасним використанням у різних видах господарської діяльності,
платник податку має право застосувати найменшу норму бонусної
амортизації, встановлену цим Законом. { Підпункт 8.1.1 пункту 8.1
статті 8 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом N 1814-VI
( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з
податкового періоду, на який припадає день опублікування Закону
N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
Якщо до одного й того самого основного фонду можуть бути
застосовані норми як прискореної, так і звичайної амортизації у
зв'язку з його одночасним використанням у різних видах
господарської діяльності, для цілей оподаткування цим податком
приймаються звичайні норми амортизації. { Підпункт 8.1.1 пункту
8.1 статті 8 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом
N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін застосовується
починаючи з податкового періоду, на який припадає день
опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
Не дозволяється одночасне застосування бонусної та
прискореної амортизації до одного й того самого основного фонду.
{ Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 доповнено абзацом десятим
згідно із Законом N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма
змін застосовується починаючи з податкового періоду, на який
припадає день опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від
20.01.2010 }
Для цілей калькулювання цін на товари (послуги), які
підлягають державному регулюванню, застосування бонусної або
прискореної амортизації не може бути підставою для їх підвищення.
{ Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 доповнено абзацом одинадцятим
згідно із Законом N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма
змін застосовується починаючи з податкового періоду, на який
припадає день опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від
20.01.2010 }
До платника податку, який скористався правом на застосування
бонусної або прискореної амортизації, але використовує відповідні
об'єкти основних фондів не за призначенням, застосовуються норми
підпункту 17.1.6-1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ). { Підпункт 8.1.1
пункту 8.1 статті 8 доповнено абзацом дванадцятим згідно із
Законом N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін
застосовується починаючи з податкового періоду, на який припадає
день опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
8.1.2. Амортизації підлягають витрати на:
придбання основних фондів та нематеріальних активів для
власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання
племінної худоби та придбання, закладення і вирощування
багаторічних насаджень до початку плодоношення;
самостійне виготовлення основних фондів для власних
виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати
працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних
фондів;
проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та
інших видів поліпшення основних фондів;
{ Абзац п'ятий підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 виключено
на підставі Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 }
капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а
саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні
поліпшення землі. { Абзац підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 в
редакції Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.1.3. Не підлягають амортизації та повністю відносяться до
складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку
на:
придбання і відгодівлю продуктивної худоби;
вирощування багаторічних плодоносних насаджень;
придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою
їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як
комплектуючих (складових частин) інших основних фондів,
призначених для подальшого продажу іншим особам; { Абзац
четвертий підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону
N 639/97-ВР від 18.11.97 }
утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.
{ Абзац шостий підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 виключено
на підставі Закону N 398-V ( 398-16 ) від 30.11.2006 }
8.1.4. Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок
відповідних джерел фінансування:
витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд
благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних
і архівних фондів;
витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних
доріг загального користування;
витрати на придбання та збереження Національного архівного
фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та
утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів;
витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію
або інші поліпшення невиробничих фондів. { Абзац п'ятий підпункту
8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону N 639/97-ВР від
18.11.97 }
Під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні
активи, які не використовуються у господарській діяльності
платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться:
{ Абзац шостий підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції
Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 }
капітальні активи (або їх структурні компоненти), які
підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із
підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані; { Абзац
сьомий підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону
N 639/97-ВР від 18.11.97 }
капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і
4 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, які є
невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для
забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під
визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення
господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне
користування особам, які не є платниками цього податку. { Абзац
восьмий підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону
N 639/97-ВР від 18.11.97 }
Порядок бухгалтерського обліку вартості невиробничих фондів
установлюється Міністерством фінансів України. Такий
бухгалтерський облік ведеться окремо від податкового обліку та не
впливає на податкові зобов'язання платника податку. { Абзац
дев'ятий підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону
N 639/97-ВР від 18.11.97 }
До валових доходів платника податку у разі продажу
невиробничих фондів включаються доходи, отримані (нараховані) від
продажу, а до валових витрат - сума витрат, пов'язаних із
придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без
врахування зносу) та їх поліпшенням. { Абзац десятий підпункту
8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону N 639/97-ВР від
18.11.97 }
8.2. Визначення основних фондів та їх груп
8.2.1. Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні
цінності, що призначаються платником податку для використання у
господарській діяльності платника податку протягом періоду, який
перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію
таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000
гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним
зносом. { Абзац перший підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002, N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей,
вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для
використання у господарській діяльності платника податку,
включаються до складу валових витрат платника податку в загальному
порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5
цього Закону. { Абзац другий підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 в
редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
8.2.2. Основні фонди підлягають розподілу за такими групами:
група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та
передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини
(квартири і місця загального користування), вартість капітального
поліпшення землі; { Абзац другий підпункту 8.2.2 пункту 8.2
статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини)
до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні
прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання,
устаткування та приладдя до них; { Абзац третій підпункту 8.2.2
пункту 8.2 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1,
2 і 4; { Абзац четвертий підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002 }
група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для
автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби
зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи,
комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові),
мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних
товарів (предметів). { Підпункт 8.2.2 пункту 8.2 статті 8
доповнено абзацом згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002, в редакції Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від
25.03.2005 }
Термін "комп'ютерна програма" розуміється у значенні,
наведеному у законодавстві з питань охорони авторських та суміжних
прав. { Підпункт 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 доповнено абзацом
згідно із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
8.3. Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних
відрахувань
8.3.1. Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду
визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для
кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного
періоду (далі - розрахункові квартали).
Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого
проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються
шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї
статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок
такого розрахункового кварталу.
Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не
підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких
податків, зборів (обов'язкових платежів).
{ Підпункт 8.3.1 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 371-XIV ( 371-14 ) від 29.12.98, N 568-XIV ( 568-14 ) від
06.04.99; в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.3.2. Балансова вартість групи основних фондів (окремого
об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового
кварталу визначається за формулою:
Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:
Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних
фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;
Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних
фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;
П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів,
здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та
інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації,
протягом кварталу, що передував розрахунковому;
В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів
(окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що
передував розрахунковому;
А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у
кварталі, що передував розрахунковому.
{ Підпункт 8.3.2 пункту 8.3 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.3.3 Платники податку всіх форм власності мають право
застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних
фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який
визначається за формулою:
Кі = [І(а-1) - 10]:100, де
І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого
провадиться індексація. { Абзац пункту 8.3.3 пункту 8.3 статті 8
із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не
провадиться.
{ Абзац п'ятий підпункту 8.3.3 пункту 8.3 статті 8 виключено
на підставі Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
{ Абзац шостий підпункту 8.3.3 пункту 8.3 статті 8 виключено
на підставі Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
{ Абзац сьомий підпункту 8.3.3 пункту 8.3 статті 8 виключено
на підставі Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.3.4. Облік балансової вартості основних фондів, які
підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій
будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по
групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.
8.3.5. Облік балансової вартості основних фондів, які
підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 , ведеться за сукупною
балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно
від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому
окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної
цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з
метою оподаткування не ведеться. { Підпункт 8.3.5 пункту 8.3
статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
8.3.6. Порядок бухгалтерського обліку балансової вартості
груп основних фондів установлюється Міністерством фінансів
України.
8.3.7. Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1
провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість
такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за
результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого
об'єкта прирівнюється до нуля.
8.3.8. Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться
до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
8.3.9. Для амортизації нематеріальних активів застосовується
лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу
амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості
з урахуванням індексації згідно з підпунктом 8.3.3 цієї статті
протягом строку, який визначається платником податку самостійно
виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних
активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10
років безперервної експлуатації.
Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення
залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.
8.4. Порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп
основних фондів
8.4.1. У разі здійснення витрат на придбання основних фондів
балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості
їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а
також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без
урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли
платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником
податку на додану вартість.
8.4.2. У разі здійснення витрат на самостійне виготовлення
основних фондів платником податку для власних виробничих потреб
балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується
на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що
пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також
витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші
джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану
вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств
зареєстрований платником податку на додану вартість.
8.4.3. У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів
основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова
вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого
об'єкта.
Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю
окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних
активів включається до валових доходів платника податку, а сума
перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу
включається до валових витрат платника податку.
{ Підпункт 8.4.3 пункту 8.4 статті 8 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
8.4.4. У разі виведення з експлуатації основних фондів груп
2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи
зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів
(вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в
межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості
основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість
відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а
сума перевищення включається до валового доходу платника податку
відповідного періоду.
{ Підпункт 8.4.4 пункту 8.4 статті 8 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
8.4.5. У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта
основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих
фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого
об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому
амортизаційні відрахування не нараховуються.
У цьому ж порядку відбувається виведення основних фондів з
експлуатації внаслідок їх відчуження за рішенням суду.
Зворотне введення таких об'єктів до складу основних фондів
здійснюється у порядку, встановленому у підпункті 8.4.2 цієї
статті.
{ Підпункт 8.4.5 пункту 8.4 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.4.6. У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2,
3 і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість
таких груп не змінюється.
Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після
проведення їх ремонту, реконструкції та модернізації збільшує
баланс групи тільки на суму витрат, пов'язаних з цими роботами.
{ Підпункт 8.4.6 пункту 8.4 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.4.7. Якщо на початок звітного кварталу групи 2, 3 і 4
основних фондів не містять матеріальних цінностей, балансова
вартість такої групи відноситься до валових витрат платника
податку такого звітного періоду. Норми цього підпункту не
застосовуються при визначенні платником податку амортизаційних
відрахувань на суму поліпшень основних фондів, одержаних в
оперативний лізинг (оренду).
{ Підпункт 8.4.7 пункту 8.4 статті 8 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
8.4.8. У разі ліквідації основних фондів за рішенням
платника податку або якщо з незалежних від платника податку
обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи
підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від
використання таких основних фондів з обставин загрози чи
неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку
в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:
а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості
окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість
такого об'єкта прирівнюється до нуля;
б) не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно
основних фондів цих груп. { Підпункт 8.4.8 пункту 8.4 статті 8 в
редакції Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.4.9. У разі коли страхова організація або інша юридична чи
фізична особа, визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує
платнику податку втрати, пов'язані з виникненням обставин,
визначених у підпункті 8.4.8 цього пункту, платник податку в
податковий період, на який припадає така компенсація:
а) збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні
фонди групи 1 (окремий об'єкт основних фондів групи 1);
б) зменшує балансову вартість відповідної групи основних
фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4.
{ Підпункт 8.4.9 пункту 8.4 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.4.10. У разі ліквідації окремого об'єкта основного фонду
групи 1 за рішенням платника податку та наявності відповідних
документів про його знищення, розібрання або перетворення іншими
способами, внаслідок чого такий об'єкт не може використовуватися у
майбутньому за первісним призначенням, балансова вартість такого
окремого об'єкта основних фондів групи 1 включається до складу
валових витрат.
{ Підпункт 8.4.10 пункту 8.4 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.4.11. Для цілей цього пункту:
до продажу основних фондів та нематеріальних активів
прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та
нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи;
до придбання основних фондів та нематеріальних активів
прирівнюються операції з включення таких основних фондів та
нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої
особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних
груп.
{ Пункт 8.4 статті 8 доповнено підпунктом 8.4.11 згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.5. Порядок обліку основних фондів, наданих в лізинг
(оренду)
8.5.1. Балансова вартість відповідної групи основних фондів
не зменшується на вартість основних фондів, які надаються
платником податку в оперативний лізинг (оренду).
8.5.2. Балансова вартість відповідної групи основних фондів
зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником
податку у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому для
продажу основних фондів. При цьому лізингоотримувач (орендар)
збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів у
порядку, передбаченому для придбання основних фондів.
{ Підпункт 8.5.2 пункту 8.5 статті 8 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
8.6. Норми амортизації
8.6.1. Норми амортизації встановлюються у відсотках до
балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок
звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на
податковий квартал):
група 1 - 2 відсотки;
група 2 - 10 відсотків;
група 3 - 6 відсотків;
група 4 - 15 відсотків.
Платник податку може прийняти рішення про застосування інших
норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим
підпунктом.
Зазначене рішення:
приймається платником податку до початку звітного податкового
року та не може бути змінене протягом такого року;
доводиться до відома податкового органу разом із поданням
декларації за перший квартал такого звітного податкового року.
Для платників податку, визнаних монополістами згідно із
законом, сума амортизаційних відрахувань не є обов'язковою
складовою тарифів, інших видів цін на їх послуги.
{ Підпункт 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 в редакції Законів
N 639/97-ВР від 18.11.97, N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
{ Підпункт 8.6.2 пункту 8.6 статті 8 виключено на підставі
Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.6.3. Тимчасово, до 1 січня 2009 року, установити для
суб'єктів космічної діяльності щорічну 20-відсоткову норму
прискореної амортизації основних фондів групи 3.
При цьому амортизація основних фондів групи 3 провадиться до
досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
{ Статтю 8 доповнено підпунктом 8.6.3 згідно із Законом N 1559-III
( 1559-14 ) від 16.03.2000 }
8.6.4. Установити для технологічних парків, їх учасників та
спільних підприємств при виконанні зареєстрованих у встановленому
Законом України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності
технологічних парків" ( 991-14 ) порядку проектів технологічних
парків щорічну 20-відсоткову норму прискореної амортизації
основних фондів груп 3 і 4.
При цьому амортизація основних фондів групи 3 проводиться до
досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
{ Пункт 8.6 статті 8 доповнено підпунктом 8.6.4 згідно із Законом
N 3333-IV ( 3333-15 ) від 12.01.2006 }
8.6.5. Надати право промисловим підприємствам застосовувати
щорічну 25-відсоткову норму прискореної амортизації основних
фондів групи 3.
При цьому амортизація основних фондів групи 3 провадиться до
досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
{ Пункт 8.6 статті 8 доповнено підпунктом 8.6.5 згідно із Законом
N 694-VI ( 694-17 ) від 18.12.2008 - Закон визнано
неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 18-рп/2009 ( v018p710-09 ) від 14.07.2009 }
8.6.6. Тимчасово, до 1 січня 2016 року, суб'єкти
літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону
України "Про розвиток літакобудівної промисловості" ( 2660-14 ),
мають право застосовувати бонусну амортизацію до нових (що не були
в експлуатації) основних фондів у розмірі 50 відсотків до
балансової вартості основних фондів групи 3 та 100 відсотків до
балансової вартості основних фондів групи 4 за наслідками першого
звітного періоду, в якому введено в експлуатацію об'єкти таких
основних фондів, якщо такі об'єкти призначаються виключно для:
а) розробки та виробництва авіаційної техніки та авіаційних
двигунів;
б) переобладнання, ремонту, модифікації, технічного
обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів;
в) проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських
робіт, пов'язаних із літакобудуванням.
{ Пункт 8.6 статті 8 доповнено підпунктом 8.6.6 згідно із Законом
N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін застосовується
починаючи з податкового періоду, на який припадає день
опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
8.6.7. Тимчасово, до 1 січня 2019 року, платникам податку
мають право застосовувати бонусну амортизацію до нових (що не були
в експлуатації) основних фондів (обладнання, що працює на
альтернативних видах палива, та устаткування для виробництва
альтернативних видів палива) за наслідками першого звітного
періоду, в якому введено в експлуатацію об'єкти таких основних
фондів, у розмірі:
50 відсотків до балансової вартості таких основних фондів
групи 3;
100 відсотків до балансової вартості основних фондів групи 4,
що використовуються суб'єктами, які є виробниками альтернативних
видів палива, виробництво якого підтверджується відповідним
документом про ідентифікацію такого палива відповідно до норм
статті 6 Закону України "Про альтернативні види палива"
( 1391-14 ).
{ Пункт 8.6 статті 8 доповнено підпунктом 8.6.7 згідно із Законом
N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін застосовується
починаючи з податкового періоду, на який припадає день
опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
8.7. Поточний і капітальний ремонт, реконструкція,
модернізація, технічне переозброєння та інші види поліпшення
основних фондів
8.7.1. Платники податку мають право протягом звітного періоду
віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з
поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому
числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі,
що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх
груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
{ Абзац перший підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються
пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на
поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів
основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних
фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів
групи 1 станом на початок розрахункового кварталу. { Абзац другий
підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи
здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у
разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом.
Проведення будь-яких робіт, пов'язаних з поліпшенням основних
фондів, без наявності вказаних вище документів не є свідченням про
виведення таких основних фондів із експлуатації.
{ Підпункт 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.8. Амортизація витрат на поліпшення основних фондів,
одержаних в оперативний лізинг (оренду)
8.8.1. У разі коли договір оперативного лізингу (оренди)
зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта
оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у
складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів,
визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті,
включається таким орендарем до балансової вартості:
відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі
орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься
такий об'єкт лізингу (оренди);
створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у
разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних
фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди).
При цьому орендарем не враховується балансова вартість
об'єкта оперативного лізингу (оренди), за якою він обліковується
на балансі орендодавця.
{ Підпункт 8.8.1 пункту 8.8 статті 8 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
{ Статтю 8 доповнено пунктом 8.8 згідно із Законом N 639/97-ВР
від 18.11.97 }
8.8.2. У разі повернення орендарем об'єкта оперативного
лізингу (оренди) орендодавцю внаслідок закінчення дії лізингового
(орендного) договору, а також у разі знищення, викрадення або
зруйнування об'єкта оперативного лізингу (оренди) такий орендар
користується правилами, визначеними підпунктом 8.4.8 пункту 8.4
цієї статті для заміни основних фондів. При цьому орендодавець не
змінює балансову вартість основних фондів або валові доходи
(валові витрати) на суму витрат, понесених орендарем на поліпшення
такого об'єкта.
( Отримано з офіційного джерела - zakon1.rada.gov.ua )
{ Пункт 8.8 статті 8 доповнено підпунктом 8.8.2 згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.9. Облік операцій із землею та її капітальними
поліпшеннями
8.9.1. Платник податку веде окремий облік операцій з продажу
або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати,
пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових
витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з
метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт
власності продається, платник податку включає до складу валових
доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок
такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого
окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації,
визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті.
У разі коли витрати (з урахуванням індексації), понесені у
зв'язку з придбанням такого об'єкта власності, перевищують доходи,
отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не
включається до складу валових витрат та покривається за рахунок
власних джерел платника податку.
8.9.2. При продажу землі, отриманої у власність у процесі
приватизації, платник податку включає до складу валових доходів
позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого
продажу, та сумою оціночної вартості такої землі, визначеної
згідно зі встановленою методикою вартісної оцінки земель з
урахуванням коефіцієнтів її функціонального використання на момент
такого продажу.
8.9.3. У разі коли об'єкт нерухомого майна (нерухомість)
придбавається платником податку разом із землею, яка знаходиться
під таким об'єктом чи є передумовою для забезпечення
функціонального використання такого об'єкта нерухомості відповідно
до норм, визначених законодавством, амортизації підлягає сукупна
вартість такого основного фонду та такої землі за нормами,
визначеними цією статтею для основних фондів групи 1.
При цьому норми підпунктів 8.9.1-8.9.2 та 8.9.4 цього пункту
не застосовуються.
8.9.4. Якщо земля як окремий об'єкт власності продається або
відчужується іншим чином, то балансова вартість окремого об'єкта
основних фондів групи 1, в якому відображалася вартість
капітальних поліпшень якості такої землі, відноситься до валових
витрат такого платника податку за наслідками податкового періоду,
на який припадає такий продаж.
{ Статтю 8 доповнено пунктом 8.9 згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
{ Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
Текст закона
Стаття 7. Оподаткування операцій особливого виду
7.1. Оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій
7.1.1. Доходи та витрати від здійснення товарообмінних
(бартерних) операцій визначаються виходячи з договірної ціни такої
операції, але не нижчої за звичайні ціни.
{ Підпункт 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
{ Підпункт 7.1.2 пункту 7.1 статті 7 виключено на підставі
Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.2. Оподаткування страхової діяльності
7.2.1. Дохід від страхової діяльності юридичних осіб -
резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у
пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується: { Абзац
перший підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 в редакції Закону
N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок
виконання договорів з довгострокового страхування життя та
пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного
забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених
пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 цього Закону; { Підпункт
7.2.1 пункту 7.2 статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом
N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок
виконання договорів з інших видів страхування. { Підпункт 7.2.1
пункту 7.2 статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Для цілей оподаткування страхової діяльності під
оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів,
страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків),
одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного
періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на
території України або за її межами, зменшених на суму страхових
платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених
страховиком за договорами перестрахування з резидентом. { Абзац
четвертий підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 із змінами,
внесеними згідно із Законами N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004,
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
7.2.2. Страховик здійснює окремий податковий облік операцій,
що відповідно до підпункту 7.2.1 цього пункту оподатковуються за
різними ставками за правилами, встановленими у порядку,
визначеному законом для встановлення форми відповідної податкової
декларації (розрахунку).
{ Підпункт 7.2.2 пункту 7.2 статті 7 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.2.3. Якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж ті,
що визначені у підпункті 7.2.1 цього пункту, такі доходи
оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10
цього Закону. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з
одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені
страховиком під час здійснення операцій із страхування
(перестрахування). { Абзац перший підпункту 7.2.3 пункту 7.2
статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Інвестиційний дохід, одержаний страховиком від розміщення
коштів резервів страхування життя, оподатковується у страховика в
частині, яка належить страховику. Частина інвестиційного доходу,
одержаного від розміщення коштів резервів із страхування життя, що
належить страховику, визначається як різниця між сумою доходу,
одержаного (нарахованого) від розміщення коштів резервів із
страхування життя, та сумою витрат страховика на ведення справи,
які не можуть перевищувати 15 відсотків отриманого інвестиційного
доходу.
Якщо страховик здійснює відрахування у математичні резерви із
страхування життя, то сума інвестиційного доходу, що належить
страховику, зменшується на суму відрахувань у такі математичні
резерви, що не можуть перевищувати 85 відсотків суми
інвестиційного доходу, який належить страховику.
Доходи, одержані страховиком-цедентом у звітному періоді від
перестраховиків за договорами перестрахування, зменшуються на суму
здійснених страховиком-цедентом страхових виплат (страхового
відшкодування) у частині (в межах часток), в якій перестраховик
несе відповідальність згідно з укладеними із страховиком-цедентом
договорами перестрахування, та оподатковуються у загальному
порядку за ставкою, визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього
Закону.
7.2.4. У разі порушення вимог договору довгострокового
страхування життя, встановлених пунктом 1.37 цього Закону, або
договору недержавного пенсійного забезпечення, укладеного
відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне
забезпечення" ( 1057-15 ), в тому числі їх дострокового
розірвання, доходи, одержані страховиком за такими договорами,
оподатковуються за ставкою 3 відсотки у податковому періоді, в
якому відбувся факт такого порушення, з нарахуванням пені на суму
податкового боргу, розрахованої з початку податкового періоду,
наступного за податковим періодом, на який припадає отримання
таких доходів страховиком, до дня їх включення до валового доходу
такого страховика згідно із цим підпунктом. { Абзац перший
підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 в редакції Законів N 889-IV
( 889-15 ) від 22.05.2003, N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Якщо договір довгострокового страхування життя чи з
недержавного пенсійного забезпечення розривається з будь-яких
причин до закінчення мінімального строку його дії або до настання
відповідного страхового випадку, встановлених цим Законом або
іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова
страхова виплата, виплата викупної суми або повне припинення
зобов'язань страховика за таким договором перед таким платником
податку, то платник податку, який збільшив валові витрати згідно з
нормами підпункту 5.6.2 пункту 5.6 статті 5 цього Закону,
зобов'язаний включити до складу своїх валових доходів відповідного
звітного періоду суму таких попередньо сплачених платежів
(внесків, премій), збільшену на суму пені, нараховану на суму
податкового боргу, яка розраховується з початку податкового
періоду, наступного за періодом, в якому такий платник податку
вперше збільшив валові витрати на суму таких страхових платежів у
межах такого договору, до дня подання податкової декларації за
наслідками податкового періоду, на який припадає факт такого
дострокового розірвання або порушення таких інших вимог. При цьому
викупна сума або її частина, яка повертається платнику податку
страховиком, не включається до складу валових доходів такого
платника податку. { Абзац другий підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті
7 в редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Штрафні санкції за заниження об'єкта оподаткування у
випадках, визначених цим підпунктом, як до страховика, так і до
платника податку не застосовуються.
{ Пункт 7.2 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 639/97-ВР від 18.11.97, в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 )
від 24.12.2002 }
7.3. Оподаткування операцій із розрахунками в іноземній
валюті
7.3.1. Доходи, отримані (нараховані) платником податку в
іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг)
протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним
валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на
дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають
перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом
такого звітного періоду.
Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником
податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті),
визначається за курсом, зазначеним у абзаці першому цього
підпункту.
7.3.2. Витрати, понесені (нараховані) платником податку в
іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням
товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових
витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має
дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної
згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті,
і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу
гривні протягом такого звітного періоду.
7.3.3. Балансова вартість заборгованості, основна сума якої
(без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті,
відображається у податковому обліку платника податку шляхом
перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом
Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування
(виникнення).
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини),
вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її
балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої
заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним
(обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату
такого продажу (погашення).
Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена
в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в
останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним)
курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При
цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному
звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини),
визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу
(погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього
підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від
такої операції, що розраховується як різниця між балансовою
вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного
періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від
того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої
заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При
цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує
валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати
платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого
перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора
та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду,
протягом якого відбувся такий продаж (погашення).
У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість
іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок
проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні
інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника
податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.
Для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість"
розуміються:
основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового
кредиту, депозиту (вкладу);
сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового
кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату
закінчення звітного періоду;
вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового
лізингу;
платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати
яких минув на дату закінчення звітного періоду;
балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини
боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не
встановлено нормами цього Закону.
{ Підпункт 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.3.4. У разі купівлі іноземної валюти за гривні валові
витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума
гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею
(без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що
здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника
податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.
У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну
валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається
на рівні балансової вартості іноземної валюти, що була продана.
7.3.5. У разі продажу іноземної валюти за гривні валові
доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих
від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого
платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої
іноземної валюти.
7.3.6. Платник податку самостійно обирає метод оцінки
балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю
або ідентифікованою вартістю. Зміна методу оцінки балансової
вартості іноземної валюти протягом податкового року для цілей
податкового обліку не дозволяється.
{ Абзац підпункту 7.3.6 статті 7 втратив чинність на підставі
Закону N 934-XIV ( 934-14 ) від 14.07.99, у зв'язку із закінченням
строку його дії }
{ Підпункт 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 в редакції Законів N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002, N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.3.7. До валових витрат платників податку - суб'єктів
валютного ринку відносяться також будь-які витрати, пов'язані з
оплатою послуг інших осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні)
операції за дорученням таких платників податку.
7.3.8. Банки здійснюють відмінний від інших платників
податку податковий облік результатів операцій з іноземною
валютою. { Абзац перший підпункту 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
Облік операцій з продажу або купівлі іноземної валюти, які
здійснюються за дорученням та за рахунок клієнтів таких банків,
ведеться окремо від обліку операцій з продажу або купівлі
іноземної валюти, здійснюваних за рішенням банку за рахунок інших
(власних) джерел.
При здійсненні операцій з продажу або купівлі іноземної
валюти за дорученням та за рахунок клієнтів до валових доходів
банку відносяться суми комісійних (брокерських) та інших подібних
видів винагород, одержаних (нарахованих) банком у зв'язку із
здійсненням таких операцій протягом звітного періоду, а до валових
витрат - витрати банку, понесені (нараховані) у зв'язку із
здійсненням таких операцій протягом звітного періоду. { Абзац
третій підпункту 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
При здійсненні операцій з купівлі або продажу іноземної
валюти за рішенням банку до складу валових доходів або валових
витрат банку відноситься кінцевий фінансовий результат обмінних
(конверсійних) операцій за результатами звітного періоду.
Кінцевий фінансовий результат обмінних (конверсійних)
операцій за результатами звітного періоду вираховується як сума
фінансових результатів обмінних (конверсійних) операцій за
результатами кожного банківського дня. Фінансовим результатом
обмінних (конверсійних) операцій за результатами банківського дня
є різниця між валовими доходами, отриманими (нарахованими) банком
внаслідок продажу іноземної валюти протягом такого банківського
дня, та валовими витратами, понесеними (нарахованими) у зв'язку із
придбанням іноземної валюти протягом такого банківського дня.
У розрахунки фінансового результату обмінних (конверсійних)
операцій не беруться суми комісійних (брокерських) або інших
подібних винагород, сплачених або отриманих (нарахованих) банком у
зв'язку із здійсненням таких обмінних (конверсійних) операцій, які
відносяться до складу валових доходів або валових витрат банку у
загальному порядку.
{ Абзац підпункту 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 виключено на
підставі Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.4. Оподаткування операцій з пов'язаними особами
З метою оподаткування:
7.4.1. Доход, отриманий платником податку від продажу
товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи
із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари
(роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.
{ Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
7.4.2. Витрати, понесені платником податку у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються
виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що
діяли на дату такого придбання.
7.4.3. Положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на
операції з особами, які не є платниками податку, встановленого
статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за
іншими, ніж платник податку, ставками.
{ Підпункт 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.4.4. Витрати платника податку, понесені по сплаті процентів
по депозитах, орендних платежах, цивільно-правових договорах,
пов'язаним з платником податку особам, визначаються виходячи із
договірних цін (процентних ставок за депозит), але не вищих за
звичайні ціни (звичайні процентні ставки за депозит).
7.5. До валового доходу платника податку включається прибуток
від продажу (обміну, інших видів відчуження) основних фондів або
нематеріальних активів, що підлягають амортизації, визначений
згідно із статтею 8 цього Закону.
7.6. Оподаткування операцій з цінними паперами та
деривативами { Абзац перший пункту 7.6 статті 7 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.6.1. Платник податку веде окремий податковий облік
фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі
іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з
фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з
нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних
паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік
операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери,
корпоративними правами. { Абзац перший підпункту 7.6.1 пункту 7.6
статті 7 в редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з
окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені
(нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані
(нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або
деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду,
від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення
фінансових результатів від операцій з цінними паперами або
деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку,
визначеному статтею 6 цього Закону.
Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з
окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані
(нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені
(нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів
або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з
урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з
цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів),
прибуток включається до складу валових доходів такого платника
податку за результатами такого звітного періоду.
Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім
витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними
правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть
участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку
на загальних умовах, встановлених цим Законом.
Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії
корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються
платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення
таким платником податку.
{ Підпункт 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.6.2. Норми цього пункту поширюються на платників податку -
торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких
інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі
цінними паперами чи деривативами.
Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з
придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.
{ Підпункт 7.6.2 пункту 7.6 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.6.3. Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або
вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю
цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.
До складу витрат включається також сума будь-якої
заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.
7.6.4. Під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або
вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від
продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та
деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних
цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику
податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.
{ Абзац перший підпункту 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
До складу доходів включається також сума будь-якої
заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким
продажем, обміном або відчуженням.
7.6.5. Норми цього пункту поширюються також на визначення
балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від
операцій з корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні
папери, формах.
{ Підпункт 7.6.6 пункту 7.6 статті 7 виключено на підставі
Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.7. Оподаткування спільної діяльності на території України
без створення юридичної особи
7.7.1. Спільна діяльність без створення юридичної особи
провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що
передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення
спільної господарської мети.
7.7.2. Облік результатів спільної діяльності ведеться
платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з
умовами договору, окремо від обліку господарських результатів
такого платника податку.
7.7.3. Виплата (нарахування) частини прибутку, отриманого
учасниками спільної діяльності, оподатковується за ставкою,
встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, особою,
уповноваженою вести облік результатів спільної діяльності до або
під час такої виплати.
{ Підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002, в редакції Закону
N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004, із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
7.7.4. У разі коли прибуток від спільної діяльності не
розподіляється протягом звітного періоду з метою оподаткування,
він вважається розподіленим між учасниками згідно з умовами
договору про спільну діяльність на кінець такого звітного періоду
і підлягає оподаткуванню згідно з підпунктом 7.7.3 цієї статті.
{ Підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.7.5. У разі коли протягом звітного періоду витрати,
понесені платником податку в зв'язку із проведенням спільної
діяльності, перевищують доходи, отримані від таких операцій,
балансові збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх
податкових періодів від такої спільної діяльності протягом
строків, визначених статтею 6 цього Закону.
7.7.6. Для цілей оподаткування господарські відносини між
учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі
окремих цивільно-правових договорів.
7.7.7. Порядок податкового обліку та звітності результатів
спільної діяльності встановлюється центральним податковим органом.
7.8. Оподаткування дивідендів
7.8.1. У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів
емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди,
провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав
пропорційно частці його в статутному фонді підприємства -
емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була
діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом
звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати
дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований
за правилами податкового обліку, чи ні.
{ Підпункт 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.8.2. Крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього
пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про
виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та
вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у
розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону,
нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без
зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений
авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою
дивідендів.
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової
(крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою
для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього
підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними
цінами.
Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього
податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою
покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є
резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач
дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі
сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими
законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку
іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім
платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2
статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).
Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані,
казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми
дивідендів у розмірі, встановленому відповідно державним або
місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі
підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
Якщо згідно із законодавством цей податок є складовою
частиною єдиного податку (спеціального торгового патенту), то
особа - платник такого єдиного податку (спеціального торгового
патенту) зобов'язана при виплаті дивідендів нараховувати та
сплачувати до бюджету, до якого зараховується такий єдиний податок
(вартість спеціального торгового патенту) внесок за правилами,
встановленими цим підпунктом для сплати авансового внеску з
податку на прибуток, без права застосування норм підпункту 7.8.3
цього пункту.
При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається
дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті
згідно з нормами, визначеними у першому, другому та третьому
абзацах цього підпункту, незалежно від того, чи є особа платником
податку на прибуток, чи ні.
{ Підпункт 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.8.3. Платник податку - емітент корпоративних прав, державне
некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму
нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму
авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного
періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом
7.8.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку
з податком, передбаченим пунктом 7.2 статті 7 чи пунктом 10.2
статті 10 цього Закону.
{ Підпункт 7.8.3 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.8.4. У разі коли за наслідками звітного періоду сума
податкових зобов'язань платника податку має від'ємне значення,
сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого
звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів, додається у
збільшення такого від'ємного значення.
У разі коли сума такого авансового внеску перевищує суму
податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав
за податком на прибуток такого звітного періоду, різниця
переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного
податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення
податкового зобов'язання такого наступного періоду - на зменшення
податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.
{ Підпункт 7.8.4 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.8.5. Авансовий внесок, передбачений підпунктом 7.8.2 цього
пункту, не справляється у разі виплати дивідендів у вигляді акцій
(часток, паїв), емітованих (випущених) підприємством, яке
нараховує дивіденди, за умови, що така виплата ніяким чином не
змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у
статутному фонді підприємства-емітента, незалежно від того чи були
такі акції (частки, паї) належним чином зареєстровані (відображені
у зміні до статутних документів) чи ні, а також у разі виплат
дивідендів інститутами спільного інвестування та у разі виплати
дивідендів платником податку, переважна частина доходів (більше 90
відсотків) якого отримана у вигляді дивідендів, сплачених
юридичними особами-резидентами, які перебувають під його контролем
відповідно до пункту 1.26 цього Закону.
{ Підпункт 7.8.5 пункту 7.8 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законами N 977-XIV ( 977-14 ) від 15.07.99, N 2831-III
( 2831-14 ) від 29.11.2001; в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 )
від 24.12.2002; із змінами, внесеними згідно із Законом N 398-V
( 398-16 ) від 30.11.2006 }
7.8.6. Юридичні особи - резиденти, які отримують дивіденди,
не включають їх суму до складу валового доходу (крім постійних
представництв нерезидентів).
Якщо дивіденди отримуються платником податку - резидентом з
джерелом їх виплати від нерезидента, то платник податку включає
суму отриманих дивідендів до складу валового доходу за наслідками
податкового періоду, на який припадає отримання таких дивідендів.
Порядок оподаткування дивідендів, що отримуються фізичними
особами, визначається за правилами, встановленими законом з питань
оподаткування доходів фізичних осіб.
{ Підпункт 7.8.6 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.8.7. Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому
числі нерезидентів) за акціями (іншими корпоративними правами),
які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає
виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за
суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне
право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою
оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним
оподаткуванням та включенням суми виплат до складу валових витрат
платника податку.
При цьому авансовий внесок, визначений підпунктом 7.8.2 цього
пункту, не справляється, а така виплата не підлягає оподаткуванню
як дивіденд згідно з нормами закону з питань оподаткування доходів
фізичних осіб.
{ Підпункт 7.8.7 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.8.8. Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств,
сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивідендів, є
частиною податку на прибуток підприємств та не може розцінюватися
як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх
сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 13 цього
Закону або міжнародних договорів України.
{ Підпункт 7.8.8 пункту 7.8 статті 7 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.8.9. У разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією
коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник
корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна -
звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених
таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума
такого перевищення включається до складу валових доходів такого
платника податку, а від'ємна сума включається до складу його
валових витрат. При цьому такий розподіл не вважається виплатою
дивідендів.
{ Пункт 7.8 статті 7 доповнено підпунктом 7.8.9 згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.9. Оподаткування операцій з борговими вимогами та
зобов'язаннями
7.9.1. З урахуванням особливостей, встановлених цим Законом,
не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню
кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з:
отриманням платником податку фінансових кредитів від інших
осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових
кредитів, наданих платником податку іншим особам-дебіторам,
отриманням частини консолідованої іпотечної заборгованості
власниками іпотечних сертифікатів участі, заміною однієї частки
консолідованої іпотечної заборгованості на іншу; { Абзац другий
підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
залученням платником податку коштів або майна в довірче
управління, коштів у депозит (вклад), у тому числі шляхом випуску
ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з
фіксованою дохідністю), або на інші строкові чи довірчі рахунки, в
тому числі шляхом емісії (випуску) облігацій, а також поверненням
платнику податку коштів або майна з довірчого управління, а також
основної суми депозиту (вкладу), в тому числі шляхом погашення
(викупу) ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів
з фіксованою дохідністю), або з інших строкових чи довірчих
рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника
податку, в тому числі шляхом погашення облігацій; { Абзац третій
підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 в редакції Закону N 977-XIV
( 977-14 ) від 15.07.99, із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2831-III ( 2831-14 ) від 29.11.2001, N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002, в редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від
01.07.2004 }
залученням платником податку майна на підставі договору
концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову
(відповідального зберігання), а також згідно з іншими
цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права
власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6
цього пункту. { Абзац четвертий підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті
7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002 }
7.9.2. З урахуванням особливостей, встановлених цим Законом,
не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником
податку у зв'язку з:
поверненням платником податку основної суми кредиту, в тому
числі частини консолідованого іпотечного боргу при погашенні
іпотечного сертифіката участі, але не більше суми, сплаченої за
придбання такого сертифіката, іншим особам-кредиторам, а також з
наданням кредиту іншим особам-дебіторам, викупу (заміни) однієї
частки консолідованого іпотечного боргу на іншу відповідно до
закону;
поверненням платником податку коштів або майна з довірчого
управління, основної суми депозитів (вкладів), у тому числі
залучених шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів,
іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, або коштів з інших
строкових чи довірчих рахунків, у тому числі шляхом погашення
(викупу) облігацій, а також розміщенням платником податку коштів
або майна в довірче управління, коштів у депозит (вклад), у тому
числі шляхом придбання ощадних (депозитних) сертифікатів,
іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, або на інші
строкові та довірчі рахунки, відкриті на користь такого платника
податку, в тому числі шляхом придбання облігацій;
наданням платником податку майна на підставі договорів
концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову
(відповідального зберігання) або згідно з іншими
цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права
власності на таке майно іншій особі, з урахуванням положень
підпункту 7.9.6 цього пункту.
Під терміном "основна сума" слід розуміти суму наданого
кредиту або депозиту (строкових, довірчих рахунків) без урахування
процентів (фіксованих виплат, премій, виграшів), суму
консолідованого іпотечного боргу в частині, яка відповідає ціні
зобов'язання.
Текст документа взятo з сайта "Законодавство України"
{ Підпункт 7.9.2 пункту 7.9 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законами N 977-XIV ( 977-14 ) від 15.07.99, N 2831-III
( 2831-14 ) від 29.11.2001, N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002, в
редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.9.3. За процентними цінними паперами, емітованими платником
податку, суми процентів включаються до складу його валових витрат
у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути
здійснена виплата таких процентів. За дисконтними цінними
паперами, емітованими платником податку, балансові збитки від їх
розміщення відносяться до складу його валових витрат у податковий
період, протягом якого відбулося погашення (викуп) таких цінних
паперів.
Платник податку, який здійснює довірчі операції з коштами або
майном довірителя, відносить до складу своїх валових доходів
кінцевий фінансовий результат такої довірчої операції, який
визначається за наслідками податкового періоду, протягом якого
здійснюється повернення довірителю частини доходу, фактично
отриманого довіреною особою від операцій з розміщення коштів або
майна такого довірителя, та дорівнює винагороді за здійснення
таких довірчих операцій, яка утримується на користь довіреної
особи за рахунок виплати такого доходу.
{ Підпункт 7.9.3 пункту 7.9 статті 7 в редакції Закону N 977-XIV
( 977-14 ) від 15.07.99 }
7.9.4. Оподаткування операцій з безстроковими цінними
паперами здійснюється у порядку, передбаченому для оподаткування
дивідендів.
Дія цього підпункту не поширюється на цінні папери, що
засвідчують корпоративні права.
Безстрокові цінні папери - це цінні папери, які не мають
встановленого строку погашення чи мають строк погашення більш як
10 років з моменту їх емісії (випуску) або згідно з умовами емісії
передбачають право емітента приймати одноособове рішення про
продовження строку погашення (ліквідації) таких цінних паперів,
незалежно від загального строку дії таких цінних паперів.
Витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням
безстрокових цінних паперів, до валових витрат не включаються і
підлягають амортизації як нематеріальні активи згідно із статтею 8
цього Закону. Дія цього підпункту не поширюється на цінні папери,
що засвідчують корпоративні права.
7.9.5. При відчуженні майна, заставленого з метою
забезпечення повної суми боргової вимоги, валові витрати та валові
доходи заставодавця та заставодержателя визначаються у такому
порядку:
відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до
продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження, а
основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що
залишилися неповернутими кредитору (гаранту), - ціною продажу
такої застави;
якщо згідно з умовами договору або закону об'єкт застави
відчужується у власність заставодержателя у рахунок погашення
боргових зобов'язань, таке відчуження прирівнюється до купівлі
заставодержателем такого об'єкта застави у податковий період
такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї
процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту), -
ціною придбання такої застави;
якщо кредитор у подальшому продає об'єкт застави іншим
особам, його доходи або збитки визнаються у загальному порядку;
якщо згідно з умовами договору або закону об'єкт застави з
метою погашення боргових зобов'язань підлягає продажу на аукціоні
(публічних торгах), валові доходи і валові витрати
заставодержателя визначаються у порядку, встановленому підпунктом
12.3.4 цього Закону та Законом України "Про заставу" ( 2654-12 ).
Порядок надання та погашення боргових зобов'язань,
забезпечених заставою, встановлюється відповідним законодавством.
7.9.6. Оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у
такому порядку:
передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює
податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому
орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує
суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за
наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке
нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування
операцій з оренди землі та жилих приміщень;
передання майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей
оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої
передачі. При цьому орендодавець збільшує валові доходи, а у разі
передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання
перебувало у складі основних фондів орендодавця, - змінює
відповідну групу основних фондів згідно з правилами, визначеними
статтею 8 цього Закону для їх продажу, а орендар збільшує
відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта фінансового
лізингу (без урахування процентів або комісій, нарахованих або
таких, що будуть нараховані на вартість об'єкта фінансового
лізингу, відповідно до договору) за наслідками податкового
періоду, в якому відбувається таке передання. При нарахуванні
лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар
збільшує валові витрати на таку частину лізингового платежу, яка
дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість
об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового
платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості
об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в
якому здійснюється таке нарахування. У разі коли у майбутніх
податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу
орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке
передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного
продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за звичайною ціною,
діючою на момент такого зворотного продажу, але не менше первісної
вартості такого основного фонду, зменшеної на суму нарахованої
амортизації, згідно з нормами статті 8 цього Закону. У разі коли
вартість об'єкта фінансового лізингу, що вперше вводиться в
експлуатацію, визначається договором у сумі, що є меншою вартості
витрат на його придбання або спорудження, податковий орган має
право провести позачергову перевірку для визначення рівня
звичайної ціни;
передання в оренду житлового фонду або землі здійснюється за
правилами оперативного лізингу.
{ Пункт 7.9 статті 7 доповнено підпунктом 7.9.6 згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.9.7. З метою оподаткування платник податку веде облік
фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу
(передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі
за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої
особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими
цивільно-правовими договорами.
При першому відступленні зобов'язань валові витрати, понесені
платником податку - першим кредитором, визначаються в розмірі
договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими
виникла заборгованість, за фінансовими кредитами - у розмірі
фактичної заборгованості за основним боргом, процентами та іншими
платежами за договором за умови, що такі проценти та платежі були
включені до складу валового доходу в попередніх податкових
періодах відповідно до вимог цього Закону, а за іншими
цивільно-правовими договорами - у розмірі фактичної
заборгованості, що відступається. До складу валових доходів
включається сума коштів або вартість інших активів, отримана
платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а
також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така
заборгованість була включена до складу валових витрат згідно з
вимогами цього Закону.
Якщо доходи, отримані платником податку від наступного
відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або
від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені
таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань
третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу
валового доходу платника податку.
Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права
вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи,
отримані таким платником податку від наступного відступлення права
вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання
вимоги боржником, отримані збитки не включаються до складу валових
витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших
операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги
зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані
послуги третьої особи.
{ Пункт 7.9 статті 7 доповнено підпунктом 7.9.7 згідно із Законами
N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009, N 1533-VI ( 1533-17 ) від
23.06.2009 }
7.10. Порядок оподаткування доходів від виконання
довгострокових договірних зобов'язань
7.10.1. Платник податку може вибрати особливий порядок
оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за
довгостроковим договором (контрактом).
7.10.2. Під терміном "довгостроковий договір (контракт)" слід
розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку
або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу
основних фондів замовника або складових частин таких основних
фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з
таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг
типу "інжиніринг", науково-дослідних і дослідно-конструкторських
робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується
завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших
витрат або отримання авансу (передоплати).
7.10.3. Виконавець самостійно визначає доходи і витрати,
нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із
виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи
оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.
7.10.4. Оціночний коефіцієнт виконання довгострокового
договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних
витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються
виконавцем при виконанні довгострокового контракту.
7.10.5. Доход виконавців у звітному періоді визначається як
добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору
(контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового
контракту.
7.10.6. Витрати виконавця у звітному періоді визначаються на
рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із
виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному
періоді.
7.10.7. Витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем
довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду,
включаються до складу валових витрат або валових доходів такого
виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених
підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 цієї статті.
7.10.8. Для цілей оподаткування суми авансів або передоплат,
отриманих виконавцем довгострокового договору (контракту),
відносяться до складу валового доходу такого виконавця виключно у
межах сум, визначених згідно із підпунктом 7.10.5 цього пункту.
{ Підпункт 7.10.8 пункту 7.10 статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.10.9. Після завершення довгострокового договору (контракту)
виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов'язань,
попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового
періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору
(контракту), визначаючи фактичний коефіцієнт виконання
довгострокового договору (контакту) як співвідношення витрат
відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних
витрат, понесених (нарахованих) виконавцем при виконанні
довгострокового договору (контракту), та доход таких періодів як
добуток кінцевої договірної ціни об'єкта довгострокового договору
(контракту) на фактичний коефіцієнт виконання довгострокового
договору (контракту).
У разі коли за наслідками перерахунку виявляється, що платник
податку завищив або занизив суму податкових зобов'язань,
розраховану за наслідками будь-якого попереднього податкового
періоду протягом виконання довгострокового договору (контракту),
зазначене завищення або заниження враховується відповідно у
зменшенні або збільшенні валового доходу такого платника податку в
податковому періоді завершення довгострокового договору
(контракту) із застосуванням до суми визначеної різниці процента,
що дорівнює 120 відсоткам ставки Національного банку України, що
діяла на момент здійснення такого перерахунку, за строк дії такої
переплати чи недоплати.
При цьому відлік строку позовної давності починається з
податкового періоду, в якому завершується довгостроковий договір
(контракт).
7.10.10. Податкові звіти щодо результатів діяльності
виконавця довгострокового договору (контракту) за наслідками
кожного податкового періоду надаються податковому органу за
формою, що встановлюється центральним податковим органом.
7.10.11. У разі якщо об'єкт довгострокового контракту
відноситься до основних фондів замовника, замовник у порядку,
визначеному у статті 8 цього Закону, збільшує балансову вартість
відповідної групи основних фондів на суму коштів, матеріальних або
нематеріальних активів, що підлягають амортизації, які надані
виконавцю у вигляді авансів (передоплати) або вартості об'єкта
довгострокового договору (контракту) чи його частини, що передані
на баланс замовника.
У разі якщо об'єкт довгострокового договору (контракту) не
відноситься до складу основних фондів замовника, замовник збільшує
валові витрати звітного періоду на суму коштів, матеріальних або
нематеріальних активів, наданих виконавцю у вигляді авансів
(передоплати) або вартості об'єкта довгострокового договору
(контракту) чи його частини, переданих на баланс замовника у
такому звітному періоді.
{ Підпункт 7.10.11 в редакції Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 }
7.10.12. Підпункти 7.10.3 - 7.10.8 цієї статті застосовуються
також для визначення доходів і витрат відповідних звітних періодів
від операцій з передплати періодичних видань, оперативного лізингу
(оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень у разі
попередньої оплати таких операцій на строк, що перевищує звітний
період.
У таких випадках норми підпункту 7.10.9 не застосовуються.
7.11. Оподаткування неприбуткових установ і організацій
7.11.1. Ця стаття застосовується до неприбуткових установ і
організацій, які є:
а) органами державної влади України, органами місцевого
самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що
утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;
{ До 1 квітня 2001 року правами благодійних організацій,
визначених Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий
податок з громадян" ( 13-92 ), користуються неприбуткові
організації, визначені в абзаці "а" підпункту 7.11.1 пункту 7.11
статті 7 (крім політичних партій, їх блоків або об'єднань) згідно
із Законом N 2136-III ( 2136-14 ) від 07.12.2000 }
б) благодійними фондами і благодійними організаціями,
створеними у порядку, визначеному законом для проведення
благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями,
створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої,
аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової
діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями,
громадськими організаціями інвалідів та їх місцевими осередками,
створеними згідно з Законом України "Про об'єднання громадян",
науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами
III-IV рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру
наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідниками,
музеями-заповідниками; { Абзац "б" підпункту 7.11.1 пункту 7.11
статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 639/97-ВР від
18.11.97, N 285-XIV ( 285-14 ) від 01.12.98, N 1805-III
( 1805-14 ) від 08.06.2000 - набирає чинності з 1 січня 2001 року,
N 2136-III ( 2136-14 ) від 07.12.2000, N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002 }
в) пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у
порядку, визначеному законом;
г) іншими, ніж визначені у абзаці "б" цього підпункту
юридичними особами, діяльність яких не передбачає одержання
прибутку згідно з нормами відповідних законів;
д) спілками, асоціаціями та іншими об'єднаннями юридичних
осіб, створеними для представлення інтересів засновників, що
утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не
проводять господарської діяльності, за винятком отримання пасивних
доходів; { Абзац "д" підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 із
змінами, внесеними згідно із Законами N 639/97-ВР від 18.11.97,
N 2866-III ( 2866-14 ) від 29.11.2001 - набуває чинності з
01.01.2002 року }
е) релігійними організаціями, зареєстрованими у порядку,
передбаченому законом;
є) житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями
співвласників багатоквартирних будинків, створеними у порядку,
визначеному законом; { Підпункт 7.11.1 пункту 7.11 статті 7
доповнено абзацом "є" згідно із Законом N 2866-III ( 2866-14 ) від
29.11.2001 - набуває чинності з 01.01.2002 року }
{ До 1 квітня 2001 року правами благодійних організацій,
визначених Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий
податок з громадян" ( 13-92 ), користуються неприбуткові
організації, визначені в абзаці "е" підпункту 7.11.1 пункту 7.11
статті 7 (крім політичних партій, їх блоків або об'єднань) згідно
із Законом N 2136-III ( 2136-14 ) від 07.12.2000 }
ж) професійними спілками, їх об'єднаннями та організаціями
профспілок, утвореними в порядку, визначеному законом; { Підпункт
7.11.1 пункту 7.11 статті 7 доповнено абзацом "ж" згідно із
Законом N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003 }
з) асоціаціями, іншими добровільними об'єднаннями органів
місцевого самоврядування, зареєстрованими в порядку, визначеному
законом. { Підпункт 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 доповнено абзацом
"з" згідно із Законом N 1275-VI ( 1275-17 ) від 16.04.2009 }
7.11.2. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених у абзаці "а" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді:
коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді
безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;
пасивних доходів;
коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових
організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у
тому числі доходів державних професійно-технічних навчальних
закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів
(виконання робіт, надання послуг), пов'язаних з їх основною,
статутною діяльністю; { Абзац четвертий підпункту 7.11.2 пункту
7.11 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1158-IV
( 1158-15 ) від 15.10.2003 }
дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого
бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у
тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що
надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов
міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні
послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через
них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження
рівня таких цін. { Підпункт 7.11.2 пункту 7.11 статті 7 доповнено
абзацом згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.11.3. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених у абзаці "б" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді:
коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді
безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;
пасивних доходів;
коштів або майна, які надходять таким неприбутковим
організаціям, від проведення їх основної діяльності, з урахуванням
положень підпункту 7.11.11 цієї статті;
дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого
бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у
тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що
надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов
міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні
послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через
них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження
рівня таких цін. { Підпункт 7.11.3 пункту 7.11 статті 7 доповнено
абзацом згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.11.4. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених у абзаці "в" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді:
коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів
у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків
на інші потреби, передбачені законодавством; { Абзац другий
підпункту 7.11.4 пункту 7.11 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі
пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних
спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників
фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань;
{ Абзац третій підпункту 7.11.4 пункту 7.11 статті 7 в редакції
Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого
бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у
тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що
надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов
міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні
послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через
них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження
рівня таких цін. { Підпункт 7.11.4 пункту 7.11 статті 7 доповнено
абзацом згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.11.5. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених у абзаці "г" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді коштів або майна, які надходять таким неприбутковим
організаціям від проведення їх основної діяльності та у вигляді
пасивних доходів;
дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого
бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у
тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що
надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов
міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні
послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через
них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження
рівня таких цін. { Підпункт 7.11.5 пункту 7.11 статті 7 доповнено
абзацом згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.11.6. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених у абзаці "д" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді:
разових або періодичних внесків засновників та членів;
{ Абзац другий підпункту 7.11.6 пункту 7.11 статті 7 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
пасивних доходів;
дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого
бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у
тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що
надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов
міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні
послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через
них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження
рівня таких цін. { Підпункт 7.11.6 пункту 7.11 статті 7 доповнено
абзацом згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.11.7. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених у абзаці "е" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді:
коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді
безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;
будь-яких інших доходів від надання культових послуг, а також
пасивних доходів.
Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених в абзаці "є" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді внесків, коштів або майна, які надходять таким
неприбутковим організаціям для забезпечення потреб їх основної
діяльності, та у вигляді пасивних доходів. { Підпункт 7.11.7
пункту 7.11 статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом
N 2866-III ( 2866-14 ) від 29.11.2001 - набуває чинності з
01.01.2002 року }
Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, визначених в абзаці "ж" підпункту 7.11.1, отримані у
вигляді членських внесків, відрахувань коштів підприємств,
установ, організацій на культурно-масову, фізкультурну й оздоровчу
роботу, безповоротної фінансової допомоги чи добровільних
пожертвувань і пасивних доходів. { Підпункт 7.11.7 пункту 7.11
статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом N 1096-IV ( 1096-15 )
від 10.07.2003 }
7.11.8. Доходи або майно неприбуткових організацій, за
винятком неприбуткових організацій, визначених у абзацах "а" та
"в" підпункту 7.11.1, не підлягають розподілу між їх засновниками,
учасниками або членами та не можуть використовуватися для вигоди
будь-якого окремого засновника, учасника або члена такої
неприбуткової організації, її посадових осіб (крім оплати їх праці
та відрахувань на соціальні заходи). { Абзац перший підпункту
7.11.8 пункту 7.11 статті 7 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003 }
Доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "а"
підпункту 7.11.1, у тому числі доходи закладів і установ освіти,
науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ та
реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають
відповідну ліцензію, які утримуються за рахунок бюджету,
зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на
утримання таких неприбуткових організацій і використовуються
виключно на фінансування видатків такого кошторису (включаючи
фінансування виробничої діяльності згідно з їх статутами),
розрахованого та затвердженого у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України. { Абзац другий підпункту 7.11.8 пункту 7.11
статті 7 в редакції Закону N 639/97-ВР від 18.11.97, із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2772-IV ( 2772-15 ) від 07.07.2005 }
У разі коли за наслідками звітного (податкового) року доходи
кошторису на утримання зазначених організацій перевищують суму
визначених кошторисом витрат, сума перевищення враховується у
складі кошторису наступного року. { Абзац третій підпункту 7.11.8
пункту 7.11 статті 7 в редакції Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 }
При цьому з суми перевищення доходів над витратами зазначених
неприбуткових організацій податок на прибуток, передбачений у
пункті 10.1 статті 10 цього Закону, не сплачується. { Абзац
четвертий підпункту 7.11.8 пункту 7.11 статті 7 в редакції Закону
N 639/97-ВР від 18.11.97 }
Перелік платних послуг, які можуть надаватись зазначеними
закладами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "в"
підпункту 7.11.1, розподіляються виключно між їх засновниками
(учасниками) у порядку, встановленому відповідним законодавством.
7.11.9. У разі коли доходи неприбуткових організацій,
отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, визначених
підпунктом 7.11.5, на кінець першого кварталу наступного за
звітним року перевищують 25 відсотків загальних валових доходів,
отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така
неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок з
нерозподіленої суми прибутку за ставкою, встановленою пунктом 10.1
статті 10 цього Закону, до суми такого перевищення. Внесення до
бюджету зазначеного податку здійснюється за результатами першого
кварталу наступного за звітним року у строки, встановлені для
інших платників податку. { Абзац перший підпункту 7.11.9 пункту
7.11 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
Незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі
коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж
визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту,
така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на
прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких
інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням
таких доходів, але не вище суми таких доходів.
При підрахунку суми перевищення доходів над витратами згідно
із абзацом першим цього підпункту, а також при визначенні сум
оподатковуваного прибутку згідно із абзацом другим цього підпункту
сума амортизаційних відрахувань не враховується.
{ Підпункт 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 в редакції Закону N
639/97-ВР від 18.11.97 }
7.11.10. З метою оподаткування центральний податковий орган
веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільняються від
оподаткування згідно з положеннями цієї статті.
Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється у
порядку, передбаченому відповідним законодавством.
7.11.11. У разі ліквідації неприбуткової організації її
активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації
відповідного виду або зараховані до доходу бюджету. У разі
ліквідації недержавного пенсійного фонду його активи підлягають
розподілу відповідно до закону, що регулює питання недержавного
пенсійного забезпечення. { Абзац перший підпункту 7.11.11 пункту
7.11 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Активи неприбуткової організації, визначеної в абзаці "ж"
підпункту 7.11.1, у разі її ліквідації (саморозпуску) повинні бути
використані відповідно до закону про таку організацію з
урахуванням положень підпункту 7.11.8. { Підпункт 7.11.11 пункту
7.11 статті 7 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1096-IV
( 1096-15 ) від 10.07.2003 }
7.11.12. Центральний податковий орган встановлює порядок
обліку і подання податкової звітності про використання коштів
неприбуткових організацій (неприбуткових організацій, визначених в
абзаці "ж" підпункту 7.11.1, у частині обліку і подання податкової
звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує
питання про виключення організацій з реєстру неприбуткових
організацій і оподаткування їх доходів у разі порушення ними
положень цього Закону та інших законодавчих актів про неприбуткові
організації. Рішення центрального податкового органу можуть бути
оскаржені в судовому порядку. { Абзац перший пункту 7.11.12 пункту
7.11 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1096-IV
( 1096-15 ) від 10.07.2003 }
Набуття статусу неприбуткової організації здійснюється при
її первісній реєстрації. Перереєстрація такої неприбуткової
організації у випадках, передбачених законом, здійснюється без
справляння будь-якої плати з такої неприбуткової організації.
{ Підпункт 7.11.12 пункту 7.11 статті 7 доповнено абзацом згідно
із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
7.11.13. Під терміном "державні послуги" слід розуміти
будь-які платні послуги, обов'язковість отримання яких
встановлюється законодавством та які надаються фізичним чи
юридичним особам органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування та створеними ними установами і організаціями, що
утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів. До терміну
"державні послуги" не включаються податки, збори (обов'язкові
платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ).
Під терміном "пасивні доходи" слід розуміти доходи, отримані
у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань,
а також роялті.
Під терміном "основна діяльність" слід розуміти діяльність
неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги,
просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших подібних
послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціального
самозабезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди, кредитні
спілки та інші подібні організації). До основної діяльності також
включається продаж неприбутковою організацією товарів (послуг),
які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено
таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов'язаними з її
основною діяльністю, якщо ціна таких товарів (послуг) є нижчою за
звичайну або коли така ціна регулюється державою. До основної
діяльності не включаються операції з надання товарів (послуг)
неприбутковими організаціями, визначеними в абзацах "в" - "д"
підпункту 7.11.1 цього пункту, особам іншим, ніж засновники
(члени, учасники) таких організацій. Кабінет Міністрів України
може вводити тимчасові обмеження щодо поширення норм цього пункту
на продаж неприбутковими організаціями окремих товарів чи послуг у
разі коли такий продаж загрожує або суперечить правилам
конкуренції на ринку визначеного товару, при існуванні достатніх
доказів, наданих особами, які оподатковуються цим податком, та
надають аналогічні товари (послуги), про таке порушення. Статутні
документи неприбуткових організацій мають містити вичерпний
перелік видів їх діяльності. { Абзац третій підпункту 7.11.13
пункту 7.11 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 639/97-ВР від 18.11.97; в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 )
від 24.12.2002; дію другого речення абзацу третього підпункту
7.11.13 пункту 7.11 статті 7 зупинено на 2004 рік згідно із
Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003; із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004;
дію другого речення абзацу третього підпункту 7.11.13 пункту 7.11
статті 7 зупинено на 2005 рік згідно із Законами N 2285-IV
( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
7.11.14. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових
організацій, отримані у вигляді коштів як третейський збір.
{ Пункт 7.11 статті 7 доповнено підпунктом 7.11.14 згідно із
Законом N 1701-IV ( 1701-15 ) від 11.05.2004, в редакції Закону
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
7.12. Особливості оподаткування підприємств та організацій
громадських організацій інвалідів
7.12.1. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств
та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів
і є їх повною власністю, отриманий від продажу товарів (робіт,
послуг), крім підакцизних товарів, послуг з поставки підакцизних
товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації),
поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових
договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати
поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи без
передання права власності на такі товари, та прибутку, одержаного
від грального бізнесу, де протягом попереднього звітного
(податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне
місце роботи, становить не менше 50 відсотків середньооблікової
чисельності штатних працівників облікового складу за рік за умови,
що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного
періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату
праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва
(обігу).
Зазначені підприємства та організації громадських організацій
інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу
на право користування такою пільгою, який надається міжвідомчою
Комісією з питань діяльності підприємств та організацій
громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України
"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
( 875-12 ).
У разі порушення вимог цієї статті зазначені громадські
організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов'язані
сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з
урахуванням рівня інфляції, а також штраф згідно із законом.
Підприємства та організації, на які поширюється дія цього
підпункту, реєструються у відповідному органі податкової служби в
порядку, передбаченому для платників цього податку.
{ Підпункт 7.12.1 пункту 7.12 статті 7 вредакції Закону N 2960-IV
( 2960-15 ) від 06.10.2005 }
{ Пункт 7.12 статті 7 в редакції Закону N 1926-III ( 1926-14 ) від
13.07.2000 }
7.13. Особливості оподаткування окремих платників податку
7.13.1. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств,
отриманий від продажу на митній території України спеціальних
продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямований
на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін
таких продуктів.
Перелік спеціальних продуктів дитячого харчування
( 859-97-п ) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
{ Підпункт 7.13.1 пункту 7.13 статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
7.13.2. На період підготовки до зняття і зняття з
експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення
об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему звільняється від
оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС, якщо ці кошти
використовуються на фінансування робіт з підготовки до зняття і
зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта
"Укриття" на екологічно безпечну систему.
У разі порушення цільового використання коштів платник
податку зобов'язаний визначити прибуток, не оподаткований у
зв'язку з наданням податкових пільг, та оподаткувати його у
поточному податковому періоді, а також сплатити пеню у розмірах та
за період, визначені законодавством України.
{ Пункт 7.13 статті 7 доповнено підпунктом 7.13.2 згідно із
Законом N 309-XIV ( 309-14 ) від 11.12.98 }
7.13.3. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств,
отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається
на безоплатній та безповоротній основі або за рахунок коштів, які
передбачаються в державному бюджеті як внесок України до
Чорнобильського фонду "Укриття" для реалізації міжнародної
програми - Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття"
відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським
банком реконструкції та розвитку ( 996_004 ), для подальшої
експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків
Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об'єкта "Укриття"
на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту
персоналу Чорнобильської АЕС. { Абзац перший підпункту 7.13.3
статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 722-XIV
( 722-14 ) від 03.06.99, N 856-IV ( 856-15 ) від 22.05.2003 }
У разі порушення цільового використання міжнародної технічної
допомоги одержувач її зобов'язаний збільшити податкові
зобов'язання, а також сплатити пеню, нараховану на суму отриманих
пільг, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного
банку України, що діяла на день збільшення зобов'язань, та за
період від дати отримання пільг до дати збільшення зобов'язань у
встановленому законодавством порядку.
{ Пункт 7.13 статті 7 доповнено підпунктом 7.13.3 згідно із
Законом N 309-XIV ( 309-14 ) від 11.12.98 }
{ Підпункт статті 7 виключено на підставі Закону N 722-XIV
( 722-14 ) від 03.06.99 }
{ Підпункт 7.13.4 пункту 7.13 статті 7 виключено на підставі
Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
{ Підпункт 7.13.5 пункту 7.13 статті 7 виключено на підставі
Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
{ Підпункт 7.13.6 пункту 7.13 статті 7 виключено на підставі
Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.13.7. Тимчасово, до 1 січня 2015 року звільняється від
оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій,
підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з
виготовлення на території України книжкової продукції, крім
продукції еротичного характеру. { Абзац перший підпункту 7.13.7
пункту 7.13 статті 7 в редакції Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від
25.03.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 521-VI
( 521-17 ) від 18.09.2008 }
Суми коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових
пільг, спрямовуються суб'єктом господарської діяльності -
платником податків на переоснащення видавничо-поліграфічної бази,
розроблення і запровадження новітніх технологій, розширення
виробництва книжкової продукції в порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України.
{ Пункт 7.13 статті 7 доповнено підпунктом 7.13.7 згідно із
Законом N 601-IV ( 601-15 ) від 06.03.2003, в редакції Закону
N 1300-IV ( 1300-15 ) від 20.11.2003 }
{ Дію підпункту 7.13.7 пункту 7.13 статті 7 зупинено на 2004 рік
згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003; дію
підпункту 7.13.7 пункту 7.13 статті 7 відновлено згідно із Законом
N 1801-IV ( 1801-15 ) від 17.06.2004 }
{ Підпункт 7.13.8 пункту 7.13 статті 7 виключено на підставі
Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.13.8. Звільняється від оподаткування прибуток державних
підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український
дитячий центр "Молода гвардія" від провадження діяльності з
оздоровлення та відпочинку дітей.
{ Пункт 7.13 статті 7 доповнено підпунктом 7.13.8 згідно із
Законом N 906-VI ( 906-17 ) від 03.02.2009 }
7.13.9. Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняється від
оподаткування прибуток підприємств, отриманий ними від
господарської діяльності з видобування та використання газу
(метану) вугільних родовищ, яка здійснюється відповідно до Закону
України "Про газ (метан) вугільних родовищ" ( 1392-17 ).
Суми коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкової
пільги, спрямовуються платником податку на збільшення обсягів
виробництва, переоснащення матеріально-технічної бази,
запровадження новітніх технологій, пов'язаних з діяльністю з
видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ.
Порядок цільового використання вивільнених від оподаткування
коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі порушення вимог щодо цільового використання коштів
платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з
податку на прибуток за результатами податкового періоду, на який
припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану
відповідно до закону.
{ Пункт 7.13 статті 7 доповнено підпунктом 7.13.9 згідно із
Законом N 1392-VI ( 1392-17 ) від 21.05.2009 }
7.13.10. Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня
2010 року звільняється від оподаткування прибуток виробників
біопалива, отриманий від продажу біопалива.
{ Пункт 7.13 статті 7 доповнено підпунктом 7.13.10 згідно із
Законом N 1391-VI ( 1391-17 ) від 21.05.2009 }
( Teкст взято з сайту Верховної Ради України )
7.13.11. Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня
2010 року звільняється від оподаткування:
прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з
одночасного виробництва електричної і теплової енергії та/або
виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів
палива;
прибуток виробників техніки, обладнання, устаткування,
визначених статтею 7 Закону України "Про альтернативні види
палива" ( 1391-14 ), для виготовлення та реконструкції технічних
та транспортних засобів, у тому числі самохідних
сільськогосподарських машин, та енергетичних установок, що
споживають біологічні види палива, одержаний від продажу
зазначених техніки, обладнання та устаткування, що були вироблені
на території України. Суми коштів, вивільнених у зв'язку з
наданням податкової пільги, спрямовуються платником податку на
здешевлення вартості продукції. У разі порушення вимог щодо
цільового використання коштів платник податку зобов'язаний
визначити прибуток, неоподатковуваний у зв'язку з наданням
податкової пільги, та оподаткувати його в поточному періоді, а
також сплатити пеню у розмірах та за період, визначених
законодавством України.
{ Пункт 7.13 статті 7 доповнено підпунктом 7.13.11 згідно із
Законом N 1391-VI ( 1391-17 ) від 21.05.2009 }
{ Пункт 7.14 статті 7 виключено на підставі Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
7.15. Порядок віднесення спеціальних продуктів дитячого
харчування до продукції власного виробництва, що передбачено
підпунктом 7.13.1 цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів
України. { Абзац перший пункту 7.15 статті 7 в редакції Закону
N 607/97-ВР від 04.11.97 }
Податкова звітність підприємств, обумовлених пунктами 7.12,
7.13 цієї статті, здійснюється у порядку, встановленому
центральним податковим органом. { Абзац другий пункту 7.15 статті
7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 )
від 01.07.2004 }
7.16. Не включаються до валових доходів кошти, отримані
Державною адміністрацією залізничного транспорту України
(Укрзалізницею), а також залізницями від підприємств, організацій
та їх структурних підрозділів, які перебувають у функціональному
підпорядкуванні Укрзалізниці та залізниць, що перераховуються ними
за рахунок чистого прибутку, який залишається в розпорядженні
таких підприємств за результатами звітного періоду після сплати
всіх зобов'язань, у тому числі податків, зборів (обов'язкових
платежів), строк погашення яких настав.
У разі коли за рішенням Укрзалізниці здійснюється передача
рухомого складу залізничного транспорту загального користування
від одного підрозділу залізниці іншому або від однієї залізниці
іншій, балансова вартість відповідної групи основних фондів,
передбачених статтею 8 цього Закону, не змінюється, а така
передача не вважається операцією з безоплатної передачі товарів
(робіт, послуг) і не збільшує валових доходів платника податку.
7.17. Особливості оподаткування прибутку, отриманого від
виконання угоди про розподіл продукції
Установити, що оподаткування прибутку, одержаного платником
податку від виконання угоди про розподіл продукції, здійснюється з
урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про угоди
про розподіл продукції" ( 1039-14 ).
{ Статтю 7 доповнено пунктом 7.17 згідно із Законом N 1807-III
( 1807-14 ) від 08.06.2000 }
{ Пункт 7.18 статті 7 виключено на підставі Закону N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
{ Пункт 7.19 статті 7 виключено на підставі Закону N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
7.20. Платники податку, зазначені у пунктах 7.11, 7.13,
7.21 цієї статті, ведуть окремий облік доходів, які не включаються
до складу валових доходів або звільняються від оподаткування
згідно з нормами зазначених пунктів. При цьому: { Абзац перший
пункту 7.20 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002, N 760-V ( 760-16 ) від
16.03.2007 - зміни діють протягом п'яти років з моменту отримання
першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності
виробництва }
до складу валових витрат таких платників податку не
включаються витрати, понесені у зв'язку із одержанням таких
звільнених доходів;
балансова вартість покупних товарів, матеріалів, сировини,
комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у
незавершеному виробництві та залишках готової продукції, які
використовуються для одержання таких звільнених доходів, не бере
участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості згідно
із пунктом 5.9 статті 5 цього Закону;
сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну
групу основних фондів, що використовуються для отримання таких
звільнених доходів, не враховується у зменшенні скоригованого
валового доходу згідно із пунктом 3.1 статті 3 цього Закону. У
разі коли основні фонди використовуються як для одержання
звільнених доходів, так і для інших доходів, які підлягають
включенню до складу валових доходів згідно з цим Законом на
загальних підставах, скоригований валовий дохід платника податку
підлягає зменшенню на частку загальної суми нарахованих
амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми
нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума
доходів, що підлягає включенню до складу валових доходів згідно з
цим Законом на загальних підставах, відноситься до загальної суми
валових доходів з урахуванням звільнених.
У такому ж порядку ведеться окремий облік результатів
фінансово-господарської діяльності за доходами, які враховуються у
визначенні об'єкта оподаткування, що оподатковується за ставкою
нижчою, ніж визначена у пункті 10.1 статті 10 цього Закону.
{ Статтю 7 доповнено пунктом 7.20 згідно із Законом N 2410-III
( 2410-14 ) від 17.05.2001, із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
7.21. Звільняється від оподаткування:
7.21.1. Прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній
території України таких видів товарів власного виробництва за
переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України:
устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних
джерелах енергії;
енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів,
експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання
паливно-енергетичних ресурсів;
засобів вимірювання, контролю та управління витратами
паливно-енергетичних ресурсів;
устаткування для виробництва альтернативних видів палива.
Суми коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкової
пільги, спрямовуються платником податку на збільшення обсягів
виробництва. У разі порушення цільового використання коштів
платник податку зобов'язаний визначити прибуток, неоподаткований у
зв'язку з наданням податкової пільги, та оподаткувати його у
поточному періоді, а також сплатити пеню у розмірах та за період,
що визначені законодавством України.
7.21.2. Прибуток підприємств, що включені до Державного
реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються
розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих
заходів та енергоефективних проектів, але в сумі не більш як 50
відсотків суми прибутку, що підлягає оподаткуванню.
До Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які
займаються розробкою, впровадженням та використанням
енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів,
включаються підприємства, установи, організації, які включені до
галузевих програм з енергозбереження та за результатами проведення
експертизи органами Державної інспекції з енергозбереження
отримали висновок про відповідність енергозберігаючих заходів та
енергоефективних проектів, що вже впроваджені або знаходяться на
стадії розробки та впровадження, критеріям енергозбереження та
включені до галузевих програм енергозбереження.
Ведення Державного реєстру підприємств, установ, організацій,
які займаються розробкою, впровадженням та використанням
енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів,
покладається на Національне агентство України з питань
забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
Порядок включення підприємств до Державного реєстру підприємств,
установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та
використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних
проектів, затверджується Національним агентством України з питань
забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
{ Статтю 7 доповнено пунктом 7.21 згідно із Законом N 760-V
( 760-16 ) від 16.03.2007 - зміни діють протягом п'яти років з
моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення
енергоефективності виробництва }
Стаття 8. Амортизація
8.1. Визначення амортизації
8.1.1. Під терміном "амортизація" основних фондів і
нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат
на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення
скоригованого прибутку платника податку у межах норм
амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
З метою оподаткування амортизація поділяється на звичайну,
бонусну та прискорену. { Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8
доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1814-VI ( 1814-17 )
від 20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з податкового
періоду, на який припадає день опублікування Закону N 1814-VI
( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
Звичайною вважається амортизація основного фонду, що
здійснюється за нормами, встановленими підпунктом 8.6.1 пункту 8.6
цієї статті. { Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 доповнено
абзацом третім згідно із Законом N 1814-VI ( 1814-17 ) від
20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з податкового
періоду, на який припадає день опублікування Закону N 1814-VI
( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
Бонусною вважається амортизація основного фонду, яка
передбачає віднесення частки витрат на його придбання
(спорудження) до складу валових витрат платника податку та
подальшої амортизації частки витрат, що залишається після такого
віднесення (залишкової вартості основного фонду), за загальними
правилами та нормами, встановленими у підпункті 8.6.1 пункту 8.6
цієї статті. { Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 доповнено
абзацом четвертим згідно із Законом N 1814-VI ( 1814-17 ) від
20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з податкового
періоду, на який припадає день опублікування Закону N 1814-VI
( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
Прискореною вважається амортизація основного фонду, що
здійснюється за подвійними нормами, встановленими у підпункті
8.6.1 пункту 8.6 цієї статті (крім основного фонду групи 4). У
разі застосування прискореної амортизації податковий облік
основного фонду ведеться окремо у підгрупі відповідної групи
основних фондів у розрізі норм такої прискореної амортизації.
{ Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 доповнено абзацом п'ятим
згідно із Законом N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма
змін застосовується починаючи з податкового періоду, на який
припадає день опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від
20.01.2010 }
Підстави для застосування бонусної або прискореної
амортизації визначаються виключно цим Законом. Якщо в інших
податкових законах вживається термін "амортизація", то вона
вважається звичайною. { Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8
доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 1814-VI ( 1814-17 )
від 20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з податкового
періоду, на який припадає день опублікування Закону N 1814-VI
( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
Якщо платник податку, який прийняв рішення про застосування
бонусної або прискореної амортизації основного фонду, в подальшому
продає (відчужує) або передає його у фінансовий лізинг (оренду),
то покупець (отримувач) такого основного фонду застосовує
стандартні (загальні) норми амортизації (звичайну амортизацію),
визначені у підпункті 8.6.1 пункту 8.6 цієї статті. { Підпункт
8.1.1 пункту 8.1 статті 8 доповнено абзацом сьомим згідно із
Законом N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін
застосовується починаючи з податкового періоду, на який припадає
день опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
Якщо до одного й того самого основного фонду можуть бути
застосовані різні норми бонусної амортизації у зв'язку з його
одночасним використанням у різних видах господарської діяльності,
платник податку має право застосувати найменшу норму бонусної
амортизації, встановлену цим Законом. { Підпункт 8.1.1 пункту 8.1
статті 8 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом N 1814-VI
( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін застосовується починаючи з
податкового періоду, на який припадає день опублікування Закону
N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
Якщо до одного й того самого основного фонду можуть бути
застосовані норми як прискореної, так і звичайної амортизації у
зв'язку з його одночасним використанням у різних видах
господарської діяльності, для цілей оподаткування цим податком
приймаються звичайні норми амортизації. { Підпункт 8.1.1 пункту
8.1 статті 8 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом
N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін застосовується
починаючи з податкового періоду, на який припадає день
опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
Не дозволяється одночасне застосування бонусної та
прискореної амортизації до одного й того самого основного фонду.
{ Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 доповнено абзацом десятим
згідно із Законом N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма
змін застосовується починаючи з податкового періоду, на який
припадає день опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від
20.01.2010 }
Для цілей калькулювання цін на товари (послуги), які
підлягають державному регулюванню, застосування бонусної або
прискореної амортизації не може бути підставою для їх підвищення.
{ Підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 доповнено абзацом одинадцятим
згідно із Законом N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма
змін застосовується починаючи з податкового періоду, на який
припадає день опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від
20.01.2010 }
До платника податку, який скористався правом на застосування
бонусної або прискореної амортизації, але використовує відповідні
об'єкти основних фондів не за призначенням, застосовуються норми
підпункту 17.1.6-1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ). { Підпункт 8.1.1
пункту 8.1 статті 8 доповнено абзацом дванадцятим згідно із
Законом N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін
застосовується починаючи з податкового періоду, на який припадає
день опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
8.1.2. Амортизації підлягають витрати на:
придбання основних фондів та нематеріальних активів для
власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання
племінної худоби та придбання, закладення і вирощування
багаторічних насаджень до початку плодоношення;
самостійне виготовлення основних фондів для власних
виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати
працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних
фондів;
проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та
інших видів поліпшення основних фондів;
{ Абзац п'ятий підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 виключено
на підставі Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 }
капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а
саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні
поліпшення землі. { Абзац підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 в
редакції Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.1.3. Не підлягають амортизації та повністю відносяться до
складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку
на:
придбання і відгодівлю продуктивної худоби;
вирощування багаторічних плодоносних насаджень;
придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою
їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як
комплектуючих (складових частин) інших основних фондів,
призначених для подальшого продажу іншим особам; { Абзац
четвертий підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону
N 639/97-ВР від 18.11.97 }
утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.
{ Абзац шостий підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 виключено
на підставі Закону N 398-V ( 398-16 ) від 30.11.2006 }
8.1.4. Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок
відповідних джерел фінансування:
витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд
благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних
і архівних фондів;
витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних
доріг загального користування;
витрати на придбання та збереження Національного архівного
фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та
утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів;
витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію
або інші поліпшення невиробничих фондів. { Абзац п'ятий підпункту
8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону N 639/97-ВР від
18.11.97 }
Під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні
активи, які не використовуються у господарській діяльності
платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться:
{ Абзац шостий підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції
Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 }
капітальні активи (або їх структурні компоненти), які
підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із
підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані; { Абзац
сьомий підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону
N 639/97-ВР від 18.11.97 }
капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і
4 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, які є
невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для
забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під
визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення
господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне
користування особам, які не є платниками цього податку. { Абзац
восьмий підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону
N 639/97-ВР від 18.11.97 }
Порядок бухгалтерського обліку вартості невиробничих фондів
установлюється Міністерством фінансів України. Такий
бухгалтерський облік ведеться окремо від податкового обліку та не
впливає на податкові зобов'язання платника податку. { Абзац
дев'ятий підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону
N 639/97-ВР від 18.11.97 }
До валових доходів платника податку у разі продажу
невиробничих фондів включаються доходи, отримані (нараховані) від
продажу, а до валових витрат - сума витрат, пов'язаних із
придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без
врахування зносу) та їх поліпшенням. { Абзац десятий підпункту
8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону N 639/97-ВР від
18.11.97 }
8.2. Визначення основних фондів та їх груп
8.2.1. Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні
цінності, що призначаються платником податку для використання у
господарській діяльності платника податку протягом періоду, який
перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію
таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000
гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним
зносом. { Абзац перший підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002, N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей,
вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для
використання у господарській діяльності платника податку,
включаються до складу валових витрат платника податку в загальному
порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5
цього Закону. { Абзац другий підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 в
редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
8.2.2. Основні фонди підлягають розподілу за такими групами:
група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та
передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини
(квартири і місця загального користування), вартість капітального
поліпшення землі; { Абзац другий підпункту 8.2.2 пункту 8.2
статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини)
до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні
прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання,
устаткування та приладдя до них; { Абзац третій підпункту 8.2.2
пункту 8.2 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1,
2 і 4; { Абзац четвертий підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002 }
група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для
автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби
зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи,
комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові),
мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних
товарів (предметів). { Підпункт 8.2.2 пункту 8.2 статті 8
доповнено абзацом згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002, в редакції Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від
25.03.2005 }
Термін "комп'ютерна програма" розуміється у значенні,
наведеному у законодавстві з питань охорони авторських та суміжних
прав. { Підпункт 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 доповнено абзацом
згідно із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
8.3. Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних
відрахувань
8.3.1. Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду
визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для
кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного
періоду (далі - розрахункові квартали).
Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого
проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються
шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї
статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок
такого розрахункового кварталу.
Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не
підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких
податків, зборів (обов'язкових платежів).
{ Підпункт 8.3.1 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 371-XIV ( 371-14 ) від 29.12.98, N 568-XIV ( 568-14 ) від
06.04.99; в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.3.2. Балансова вартість групи основних фондів (окремого
об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового
кварталу визначається за формулою:
Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:
Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних
фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;
Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних
фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;
П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів,
здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та
інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації,
протягом кварталу, що передував розрахунковому;
В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів
(окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що
передував розрахунковому;
А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у
кварталі, що передував розрахунковому.
{ Підпункт 8.3.2 пункту 8.3 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.3.3 Платники податку всіх форм власності мають право
застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних
фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який
визначається за формулою:
Кі = [І(а-1) - 10]:100, де
І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого
провадиться індексація. { Абзац пункту 8.3.3 пункту 8.3 статті 8
із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не
провадиться.
{ Абзац п'ятий підпункту 8.3.3 пункту 8.3 статті 8 виключено
на підставі Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
{ Абзац шостий підпункту 8.3.3 пункту 8.3 статті 8 виключено
на підставі Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
{ Абзац сьомий підпункту 8.3.3 пункту 8.3 статті 8 виключено
на підставі Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.3.4. Облік балансової вартості основних фондів, які
підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій
будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по
групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.
8.3.5. Облік балансової вартості основних фондів, які
підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 , ведеться за сукупною
балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно
від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому
окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної
цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з
метою оподаткування не ведеться. { Підпункт 8.3.5 пункту 8.3
статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
8.3.6. Порядок бухгалтерського обліку балансової вартості
груп основних фондів установлюється Міністерством фінансів
України.
8.3.7. Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1
провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість
такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за
результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого
об'єкта прирівнюється до нуля.
8.3.8. Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться
до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
8.3.9. Для амортизації нематеріальних активів застосовується
лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу
амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості
з урахуванням індексації згідно з підпунктом 8.3.3 цієї статті
протягом строку, який визначається платником податку самостійно
виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних
активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10
років безперервної експлуатації.
Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення
залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.
8.4. Порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп
основних фондів
8.4.1. У разі здійснення витрат на придбання основних фондів
балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості
їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а
також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без
урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли
платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником
податку на додану вартість.
8.4.2. У разі здійснення витрат на самостійне виготовлення
основних фондів платником податку для власних виробничих потреб
балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується
на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що
пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також
витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші
джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану
вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств
зареєстрований платником податку на додану вартість.
8.4.3. У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів
основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова
вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого
об'єкта.
Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю
окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних
активів включається до валових доходів платника податку, а сума
перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу
включається до валових витрат платника податку.
{ Підпункт 8.4.3 пункту 8.4 статті 8 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
8.4.4. У разі виведення з експлуатації основних фондів груп
2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи
зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів
(вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в
межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості
основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість
відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а
сума перевищення включається до валового доходу платника податку
відповідного періоду.
{ Підпункт 8.4.4 пункту 8.4 статті 8 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
8.4.5. У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта
основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих
фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого
об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому
амортизаційні відрахування не нараховуються.
У цьому ж порядку відбувається виведення основних фондів з
експлуатації внаслідок їх відчуження за рішенням суду.
Зворотне введення таких об'єктів до складу основних фондів
здійснюється у порядку, встановленому у підпункті 8.4.2 цієї
статті.
{ Підпункт 8.4.5 пункту 8.4 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.4.6. У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2,
3 і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість
таких груп не змінюється.
Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після
проведення їх ремонту, реконструкції та модернізації збільшує
баланс групи тільки на суму витрат, пов'язаних з цими роботами.
{ Підпункт 8.4.6 пункту 8.4 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.4.7. Якщо на початок звітного кварталу групи 2, 3 і 4
основних фондів не містять матеріальних цінностей, балансова
вартість такої групи відноситься до валових витрат платника
податку такого звітного періоду. Норми цього підпункту не
застосовуються при визначенні платником податку амортизаційних
відрахувань на суму поліпшень основних фондів, одержаних в
оперативний лізинг (оренду).
{ Підпункт 8.4.7 пункту 8.4 статті 8 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
8.4.8. У разі ліквідації основних фондів за рішенням
платника податку або якщо з незалежних від платника податку
обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи
підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від
використання таких основних фондів з обставин загрози чи
неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку
в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:
а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості
окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість
такого об'єкта прирівнюється до нуля;
б) не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно
основних фондів цих груп. { Підпункт 8.4.8 пункту 8.4 статті 8 в
редакції Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.4.9. У разі коли страхова організація або інша юридична чи
фізична особа, визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує
платнику податку втрати, пов'язані з виникненням обставин,
визначених у підпункті 8.4.8 цього пункту, платник податку в
податковий період, на який припадає така компенсація:
а) збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні
фонди групи 1 (окремий об'єкт основних фондів групи 1);
б) зменшує балансову вартість відповідної групи основних
фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4.
{ Підпункт 8.4.9 пункту 8.4 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.4.10. У разі ліквідації окремого об'єкта основного фонду
групи 1 за рішенням платника податку та наявності відповідних
документів про його знищення, розібрання або перетворення іншими
способами, внаслідок чого такий об'єкт не може використовуватися у
майбутньому за первісним призначенням, балансова вартість такого
окремого об'єкта основних фондів групи 1 включається до складу
валових витрат.
{ Підпункт 8.4.10 пункту 8.4 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.4.11. Для цілей цього пункту:
до продажу основних фондів та нематеріальних активів
прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та
нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи;
до придбання основних фондів та нематеріальних активів
прирівнюються операції з включення таких основних фондів та
нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої
особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних
груп.
{ Пункт 8.4 статті 8 доповнено підпунктом 8.4.11 згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.5. Порядок обліку основних фондів, наданих в лізинг
(оренду)
8.5.1. Балансова вартість відповідної групи основних фондів
не зменшується на вартість основних фондів, які надаються
платником податку в оперативний лізинг (оренду).
8.5.2. Балансова вартість відповідної групи основних фондів
зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником
податку у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому для
продажу основних фондів. При цьому лізингоотримувач (орендар)
збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів у
порядку, передбаченому для придбання основних фондів.
{ Підпункт 8.5.2 пункту 8.5 статті 8 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 }
8.6. Норми амортизації
8.6.1. Норми амортизації встановлюються у відсотках до
балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок
звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на
податковий квартал):
група 1 - 2 відсотки;
група 2 - 10 відсотків;
група 3 - 6 відсотків;
група 4 - 15 відсотків.
Платник податку може прийняти рішення про застосування інших
норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим
підпунктом.
Зазначене рішення:
приймається платником податку до початку звітного податкового
року та не може бути змінене протягом такого року;
доводиться до відома податкового органу разом із поданням
декларації за перший квартал такого звітного податкового року.
Для платників податку, визнаних монополістами згідно із
законом, сума амортизаційних відрахувань не є обов'язковою
складовою тарифів, інших видів цін на їх послуги.
{ Підпункт 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 в редакції Законів
N 639/97-ВР від 18.11.97, N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
{ Підпункт 8.6.2 пункту 8.6 статті 8 виключено на підставі
Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.6.3. Тимчасово, до 1 січня 2009 року, установити для
суб'єктів космічної діяльності щорічну 20-відсоткову норму
прискореної амортизації основних фондів групи 3.
При цьому амортизація основних фондів групи 3 провадиться до
досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
{ Статтю 8 доповнено підпунктом 8.6.3 згідно із Законом N 1559-III
( 1559-14 ) від 16.03.2000 }
8.6.4. Установити для технологічних парків, їх учасників та
спільних підприємств при виконанні зареєстрованих у встановленому
Законом України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності
технологічних парків" ( 991-14 ) порядку проектів технологічних
парків щорічну 20-відсоткову норму прискореної амортизації
основних фондів груп 3 і 4.
При цьому амортизація основних фондів групи 3 проводиться до
досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
{ Пункт 8.6 статті 8 доповнено підпунктом 8.6.4 згідно із Законом
N 3333-IV ( 3333-15 ) від 12.01.2006 }
8.6.5. Надати право промисловим підприємствам застосовувати
щорічну 25-відсоткову норму прискореної амортизації основних
фондів групи 3.
При цьому амортизація основних фондів групи 3 провадиться до
досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
{ Пункт 8.6 статті 8 доповнено підпунктом 8.6.5 згідно із Законом
N 694-VI ( 694-17 ) від 18.12.2008 - Закон визнано
неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 18-рп/2009 ( v018p710-09 ) від 14.07.2009 }
8.6.6. Тимчасово, до 1 січня 2016 року, суб'єкти
літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону
України "Про розвиток літакобудівної промисловості" ( 2660-14 ),
мають право застосовувати бонусну амортизацію до нових (що не були
в експлуатації) основних фондів у розмірі 50 відсотків до
балансової вартості основних фондів групи 3 та 100 відсотків до
балансової вартості основних фондів групи 4 за наслідками першого
звітного періоду, в якому введено в експлуатацію об'єкти таких
основних фондів, якщо такі об'єкти призначаються виключно для:
а) розробки та виробництва авіаційної техніки та авіаційних
двигунів;
б) переобладнання, ремонту, модифікації, технічного
обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів;
в) проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських
робіт, пов'язаних із літакобудуванням.
{ Пункт 8.6 статті 8 доповнено підпунктом 8.6.6 згідно із Законом
N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін застосовується
починаючи з податкового періоду, на який припадає день
опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
8.6.7. Тимчасово, до 1 січня 2019 року, платникам податку
мають право застосовувати бонусну амортизацію до нових (що не були
в експлуатації) основних фондів (обладнання, що працює на
альтернативних видах палива, та устаткування для виробництва
альтернативних видів палива) за наслідками першого звітного
періоду, в якому введено в експлуатацію об'єкти таких основних
фондів, у розмірі:
50 відсотків до балансової вартості таких основних фондів
групи 3;
100 відсотків до балансової вартості основних фондів групи 4,
що використовуються суб'єктами, які є виробниками альтернативних
видів палива, виробництво якого підтверджується відповідним
документом про ідентифікацію такого палива відповідно до норм
статті 6 Закону України "Про альтернативні види палива"
( 1391-14 ).
{ Пункт 8.6 статті 8 доповнено підпунктом 8.6.7 згідно із Законом
N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін застосовується
починаючи з податкового періоду, на який припадає день
опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 }
8.7. Поточний і капітальний ремонт, реконструкція,
модернізація, технічне переозброєння та інші види поліпшення
основних фондів
8.7.1. Платники податку мають право протягом звітного періоду
віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з
поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому
числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі,
що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх
груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
{ Абзац перший підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються
пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на
поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів
основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних
фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів
групи 1 станом на початок розрахункового кварталу. { Абзац другий
підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
Виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи
здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у
разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом.
Проведення будь-яких робіт, пов'язаних з поліпшенням основних
фондів, без наявності вказаних вище документів не є свідченням про
виведення таких основних фондів із експлуатації.
{ Підпункт 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.8. Амортизація витрат на поліпшення основних фондів,
одержаних в оперативний лізинг (оренду)
8.8.1. У разі коли договір оперативного лізингу (оренди)
зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта
оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у
складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів,
визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті,
включається таким орендарем до балансової вартості:
відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі
орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься
такий об'єкт лізингу (оренди);
створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у
разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних
фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди).
При цьому орендарем не враховується балансова вартість
об'єкта оперативного лізингу (оренди), за якою він обліковується
на балансі орендодавця.
{ Підпункт 8.8.1 пункту 8.8 статті 8 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 }
{ Статтю 8 доповнено пунктом 8.8 згідно із Законом N 639/97-ВР
від 18.11.97 }
8.8.2. У разі повернення орендарем об'єкта оперативного
лізингу (оренди) орендодавцю внаслідок закінчення дії лізингового
(орендного) договору, а також у разі знищення, викрадення або
зруйнування об'єкта оперативного лізингу (оренди) такий орендар
користується правилами, визначеними підпунктом 8.4.8 пункту 8.4
цієї статті для заміни основних фондів. При цьому орендодавець не
змінює балансову вартість основних фондів або валові доходи
(валові витрати) на суму витрат, понесених орендарем на поліпшення
такого об'єкта.
( Отримано з офіційного джерела - zakon1.rada.gov.ua )
{ Пункт 8.8 статті 8 доповнено підпунктом 8.8.2 згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 }
8.9. Облік операцій із землею та її капітальними
поліпшеннями
8.9.1. Платник податку веде окремий облік операцій з продажу
або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати,
пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових
витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з
метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт
власності продається, платник податку включає до складу валових
доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок
такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого
окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації,
визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті.
У разі коли витрати (з урахуванням індексації), понесені у
зв'язку з придбанням такого об'єкта власності, перевищують доходи,
отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не
включається до складу валових витрат та покривається за рахунок
власних джерел платника податку.
8.9.2. При продажу землі, отриманої у власність у процесі
приватизації, платник податку включає до складу валових доходів
позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого
продажу, та сумою оціночної вартості такої землі, визначеної
згідно зі встановленою методикою вартісної оцінки земель з
урахуванням коефіцієнтів її функціонального використання на момент
такого продажу.
8.9.3. У разі коли об'єкт нерухомого майна (нерухомість)
придбавається платником податку разом із землею, яка знаходиться
під таким об'єктом чи є передумовою для забезпечення
функціонального використання такого об'єкта нерухомості відповідно
до норм, визначених законодавством, амортизації підлягає сукупна
вартість такого основного фонду та такої землі за нормами,
визначеними цією статтею для основних фондів групи 1.
При цьому норми підпунктів 8.9.1-8.9.2 та 8.9.4 цього пункту
не застосовуються.
8.9.4. Якщо земля як окремий об'єкт власності продається або
відчужується іншим чином, то балансова вартість окремого об'єкта
основних фондів групи 1, в якому відображалася вартість
капітальних поліпшень якості такої землі, відноситься до валових
витрат такого платника податку за наслідками податкового періоду,
на який припадає такий продаж.
{ Статтю 8 доповнено пунктом 8.9 згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
{ Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 }
Комментариев нет:
Отправить комментарий